|
 до змісту томів
сторінки випусків
том 26 (2023)
том 25 (2023)
том 24 (2022)
том 23 (2022)
том 22 (2021)
том 21 (2021)
том 20 (2020)
том 19 (2020)
том 18 (2019)
том 17 (2019)
том 16 (2018)
том 15 (2017)
том 14 (2016)
том 13 (2015)
том 12 (2014)
том 11 (2012)
вип. 10 (2010)
вип. 9 (2008)
вип. 8 (2006)
вип. 7 (2006)
вип. 6 (2004)
вип. 5 (2002)
вип. 4 (2002)
вип. 3 (2002)
вип. 2 (1999)
вип. 1 (1998)
|
Бібліографія. Теріофауна сходу України.
Пам'яті Олександра Кондратенка / Під ред. І. Загороднюка.
— Луганськ, 2006. — 352 с. — (Праці Теріологічної Школи,
Випуск 7).
ISBN 966-02-3985-8.
pdf всього тому 9.3 mb >>>
Bibliography. Mammal fauna of Eastern Ukraine. In memory of Olexandr Kondratenko / Ed. by I. Zagorodniuk. Luhansk, 2006, 352 p. (Series: Proceedings of the Theriological School, Volume 7). ISBN 966-02-3985-8.
"Стежками Олександра Кондратенка" (фотовклейки до книги: 16 сторінок, 32 світлини).
(12,2 mb) >>>
Передмова упорядника
Загороднюк І. Історія однієї людини. — С. 7. >>> pdf (титул, зміст, передмова)
1. Історія досліджень та огляд фауни
Кондратенко О. Історія досліджень мікротеріофауни регіону Донецько-Донських
і Донецько-Приазовських степів. — С. 8–17.
>>> (резюме),
>>> pdf
Кондратенко А., Боровик Е. Териологические исследования
в заповеднике «Стрельцовская степь». — С. 18–23.
>>> (резюме),
>>> pdf
Кондратенко А. Териологические исследования в заповеднике
«Провальская степь». — С. 24–28. >>> (резюме),
>>> pdf
Лиманский С., Кондратенко А. Современное состояние териофауны
заповедника «Меловая флора». — С. 29–32.
>>> (резюме),
>>> pdf
Тимошенков В., Кондратенко А. Исследование фауны млекопитающих
в заповеднике «Хомутовская степь». — С. 33–37.
>>> (резюме),
>>> pdf
Кондратенко А. Фауна рукокрылых Луганской области. — С.
38–41. >>> (резюме),
>>> pdf
Кондратенко А., Колесников М., Соловьева Т. Современное
состояние фауны рукокрылых Луганского заповедника. — С.
42–48. >>> (резюме),
>>> pdf
Колесніков М., Кондратенко О. Історія дослідження хижих
ссавців Донецько-Донських і Донецько-Приазовських степів.
— С. 49–54. >>> (резюме),
>>> pdf
Колесников М., Кондратенко А. Современное состояние популяций
редких хищных млекопитающих семейства Mustelidae на юго-востоке
Украины. — С. 55–62. >>> (резюме),
>>> pdf
2. Аналіз складу фауни Донеччини
Кондратенко А. Курганчиковая мышь (Mus spicilegus, Mammalia)
в восточных регионах Украины. — С. 63–66.
>>> (резюме),
>>> pdf
Загороднюк І., Кондратенко О. Sicista severtzovi та близькі
до неї форми гризунів в Україні: цитогенетичний та біогеографічний
аналіз. — С. 67–74. >>> (резюме),
>>> pdf
Кузнєцов В., Кондратенко О. Мікротеріофауна заповідних
територій Луганщини за результатами аналізу пелеток хижих
птахів. — С. 75–76. >>> (резюме),
>>> pdf
Кондратенко А., Кузнецов В., Тимошенков В. Особенности
питания ушастой совы (Asio otus) в Донецко-Донских и Приазовских
степях. — С. 77–79. >>> (резюме),
>>> pdf
Кондратенко А., Товпинец Н. Млекопитающие в питании сов
Донецко-Донских и Донецко-Приазовских степей. — С. 80–83.
>>> (резюме),
>>> pdf
Ветров В. В., Кондратенко А. В. Особенности питания филина
(Bubo bubo) в Луганской области (Восточная Украина). —
С. 84–91. >>> (резюме),
>>> pdf
Кондратенко О., Кузнєцов В., Золотухіна С. Хом’ячок, строкатка
та сліпачок (Rodentia, Mammalia) у Донецько-Донських та
Донецько-Приазовських степах. — С. 92–97.
>>> (резюме),
>>> pdf
Кондратенко О., Пилипенко Д., Д’яков В. Особливості розповсюдження
крота європейського в долині середньої течії р. Сіверський
Донець. — С. 98–102. >>> (резюме),
>>> pdf
Кондратенко О. Теріологічні замітки (колекція різних заміток). — С.
103–113. >>> (резюме),
>>> pdf
3. Аналіз угруповань теріофауни
Кондратенко А., Форощук В. Учет мелких млекопитающих и других групп животных ловчими канавками с целью изучения их сообществ. — С. 114–116.
>>> (резюме), >>> pdf
Кондратенко О., Петрушенко Я., Годлевська О. Результати дослідження фауни кажанів (Chiroptera, Mammalia) долини середньої течії Сіверського Дінця як аспект створення нових об'єктів ПЗФ. — С. 117–119.
>>> (резюме), >>> pdf
Кондратенко О., Загороднюк І. Мікротеріофауна заповідних ділянок Східної України за результатами обліків пастками і канавками. — С. 120–135.
>>> (резюме), >>> pdf
Наглов В., Кузнецов В., Кондратенко А. О связи этиологической структуры природных очагов лептоспирозов со структурой пойменных сообществ мелких млекопитающих. — С. 136–138.
>>> (резюме), >>> pdf
Загороднюк І., Кондратенко О. Біотопна диференціація видів як основа підтримання високого рівня видового різноманіття фауни. — С. 139–148.
>>> (резюме), >>> pdf
Кондратенко О., Загороднюк І. Склад і структура схожості
мікротеріофаун заповідних ділянок східної частини України.
— С. 149–155. >>> (резюме),
>>> pdf
Наглов В., Кондратенко А., Кузнецов В. Сообщества мелких млекопитающих в поймах рек Восточной Украины. — С. 156–166.
>>> (резюме), >>> pdf
Кондратенко О., Загороднюк І. Зональні фауністичні угруповання
дрібних ссавців східної України та їх історичні зміни.
— С. 167–173. >>> (резюме),
>>> pdf
4. Питання охорони теріофауни
Загороднюк І., Кондратенко О., Боровик Є. Види комахоїдних —
кандидати до Бернських списків. Їжак вухатий (Hemiechinus
auritus). — С. 174–176. >>> (резюме),
>>> pdf
Кондратенко О., Загороднюк І. Степові гризуни як кандидати
до Бернських списків. — С. 177–182. >>>
(резюме),
>>> pdf
Загороднюк І., Кондратенко О. Аловиди «бернських» видів
гризунів. — С. 183–188. >>> (резюме),
>>> pdf
Загороднюк І., Кондратенко О. Хохуля в басейні Дінця:
стан угідь, фактори згасання і перспективи відновлення
популяції. — С. 189–201. >>> (резюме),
>>> pdf
Годлевская Е., Кондратенко А. Гибель рукокрылых в окнах-ловушках.
— С. 202–203. >>> (резюме),
>>> pdf
Кондратенко О., Загороднюк І., Товпинець М. Нариси про
рідкісні види степових ссавців для нового видання Червоної
книги України. — С. 204–210. >>> (резюме),
>>> pdf
Загороднюк І., Кондратенко О. Сучасне поширення і стан
популяцій ховрахів (Spermophilus) на сході України. —
С. 211–214. >>> (резюме),
>>> pdf
Тимошенков В., Кондратенко А. Методы обнаружения редких
видов животных и стратегия их охраны в современных условиях.
— С. 215–216. >>> (резюме),
>>> pdf
5. Продовження у працях колег
Загороднюк І. Ссавці східних областей
України: склад та історичні зміни фауни. — С. 217–259.
>>> (резюме),
>>> pdf
Атамась Н., Товпинець М. Ссавці в живленні хижих птахів на Луганщині: загальний огляд даних. — С. 260–267.
>>> (резюме), >>> pdf
Рєзнік О. Спостереження птахів, що полюють на ссавців, у Луганській області та питання охорони угруповань. — С. 268–275.
>>> (резюме), >>> pdf
Коробченко М. Екологія природно-вогнищевих інфекцій за участю ссавців на Луганщині. — С. 276–290.
>>> (резюме), >>> pdf
Наглов В., Загороднюк И. Статистический анализ приуроченности видов и структуры сообществ. — С. 291–300.
>>> (резюме), >>> pdf
Мельниченко Б., Пилипенко Д. Фауна млекопитающих и птиц Федоровского лесничества и его окрестностей. — С. 301–308.
>>> (резюме), >>> pdf
6. Спогади про Олександра Кондратенка
>>> pdf
Кондратенко Л. Мій син. — С. 309–311.
Дикий І. Володар степу. — С. 312–316.
Зайцева А. Солнце. — С. 317.
Зізда Ю. Кримські та бузькі зустрічі. — С. 318–319.
Тимошенков В. Спасибо, Саша! — С. 320–321.
Душинова Л. Кафедральні зустрічі. — С. 322–323.
Ерохина Н. Умел организовать всех и все. — С. 324.
Форощук П. Все можно пережить, кроме смерти. — С. 325.
Форощук В. Единомышленники. — С. 326–329.
Загороднюк І. Професіонал. — С. 330–334.
7. Хроніка та інформація
Загороднюк І., Годлевська О. Бібліографія наукових праць Олександра Кондратенка. — С. 335–339.
>>> (резюме), >>> pdf
Приходько О., Рєзнік О. Пам’ятні події та видання, пов’язані з Олександром Кондратенко. — С. 340–343.
>>> (резюме), >>> pdf
Зізда Ю., Дулицький А., Приходько О. XII Теріологічна
школа-семінар «Синантропія ссавців та фауна урбоекосистем».
— С. 344–347. >>> (резюме),
>>> pdf
Довідки про авторів публікацій. — С. 348–349.
>>> (резюме), >>> pdf
Подяки. — С. 350. >>> (див. попередній файл).
Інформація про випуски "Праць Теріологічної школи". — С. 351. >>> (див. попередній файл).
1.1.
Історія досліджень мікротеріофауни регіону Донецько-Донських і Донецько-Приазовських степів. — Кондратенко О. — Проведено історичний аналіз теріологічних досліджень і поступовості накопичення наукових знань про дрібних ссавців, що мешкають у степах східної частини України. В огляді розглянуто три періоди досліджень: другої половини XIX — початку XX ст., 40–80 років XX ст., кінець XX ст. — початок XXI ст.
1.2.
Теріологічні дослідження в заповіднику «Стрільцівский степ». — Кондратенко О., Боровик Є. — Статтю присвячено історії теріологічних досліджень у природному заповіднику «Стрільцівський степ». Представлено дані щодо видового складу фауни ссавців та дані щодо сучасного стану популяцій рідкісних і вразливих видів. Подано список головних наукових публікацій, присвячених фауні ссавців «Стрільцівського степу».
1.3.
Теріологічні дослідження у заповіднику «Провальський степ». — Кондратенко О. — Представлено загальну інформацію про заповідник. Подано ландшафтну і біотопну характеристику заповідника, а також стислу історію теріологічних досліджень. Ссавці представлені у заповіднику 6 рядами (Soriciformes, Leporiformes, Vespertilioniformes, Caniformes, Cerviformes та Muriformes) та 48 видами. Розглянуто стан популяцій видів з Червоної книги (таких як Meles meles, Mustela eversmani, M. erminea, Vormela peregusna, Hemiechinus auritus, Allactaga major, Sicista nordmani) на території заповідника.
1.4.
Сучасний стан теріофауни заповідника «Крейдяна флора». — Лиманський С., Кондратенко О. — Представлено загальну інформацію про заповідник «Крейдяна флора». Подано переважно оригінальні дані про теріофауну заповідника у вигляді анотованого списку видів, який включає 6 рядів (комахоїдні, кажани, хижі, ратичні, зайці, гризуни), 16 родин та 37 видів.
1.5.
Дослідження фауни ссавців у заповіднику «Хомутовський степ». — Тимошенков В., Кондратенко О. — Подано стислі дані про заповідник. Розглянуто історію досліджень хребетних тварин у період з 1972 до 2006 р. Подано анотовані списки теріофауни, які включають 39 видів, у т. ч. 4 види Insectivora, 3 Chiroptera, 1 Lagomorpha, 16 Rodentia, 12 Carnivora, 3 Artiodactyla.
1.6.
Фауна кажанів Луганської області. — Кондратенко О. — Узагальнено всі доступні дані (літературні та оригінальні) щодо видового складу ряду кажанів на території Луганщини. Загалом наведено дані про 12 видів з семи родів: Rhinolophus (1 вид), Myotis (2 види), Plecotus (1 вид), Nyctalus (3 види), Pipistrellus (3 види), Vespertilio (1 вид), Eptesicus (1 вид).
1.7.
Сучасний стан фауни кажанів Луганського заповідника. — Кондратенко О., Колесніков М., Соловйова Т. — На підставі оригінальних досліджень 2000–2001 рр. та аналізу літературних джерел наведено відомості про сучасний стан фауни кажанів Луганського природного заповідника і загалом регіону його розташування. Загалом на території трьох його відділень з’ясовано мешкання 12 видів кажанів. Раритетне ядро фауни кажанів представлено п’ятьма видами (Myotis nattereri, Pipistrellus kuhlii, Nyctalus leisleri, N. lasiopterus, Plecotus auritus), які найчастіше зустрічаються у заплавних дібровах Сіверського Дінця.
1.8.
Історія дослідження хижих ссавців Донецько-Донських і Донецько-Приазовських степів. — Колесніков М., Кондратенко О. — Проведено історичний аналіз теріологічних досліджень і поступовості накопичення наукових знань про хижих ссавців двох родин — Canіdae та Mustelіdae, що мешкають у регіоні Донецько-Донських та Донецько-Приазовських степів. Весь період дослідження хижих ссавців регіону умовно можна поділити на чотири різних за тривалістю та рівнем досліджень етапи. До першого описуючого етапу віднесено період з початку XVII — по першу половину XIX ст., до другого загально фауністичного етапу належать дослідження другої половини XIX та початку XX ст., до третього популяційного — дослідження 40–80 років ХХ ст., та до четвертого етапу віднесено сучасні дослідження, з кінця ХХ до початку XXI ст.
1.9.
Сучасний стан популяцій рідкісних видів хижих ссавців родини Mustelidae на південному сході України. — Колесніков М., Кондратенко О. — Представлено дані щодо сучасного стану популяцій і чисельності шести рідкісних видів родини Mustelidae (Mustela erminea, M. eversmanni, M. lutreola, Vormela peregusna, Lutra lutra, Meles meles) на південному сході України, в межах Луганської та Донецької областей. Наведено фактори, що негативно впливають на щільність населення та чисельність цих видів в дослідженому регіоні.
2.1.
Курганчикова миша (Mus spicilegus, Mammalia) у східних регіонах України. — Кондратенко О. — Наведено огляд усіх відомих знахідок виду в регіоні, що включає 11 записів, у тому числі 10 нових. Подано стислі відомості про курганчики і перелік кормових рослин, що виявлені в курганчиках. Уточнено східну межу поширення Mus spicilegus в регіоні. Висловлено припущення про можливість знахідок виду в прилеглих районах Російської Федерації.
2.2.
Sicista severtzovi та близькі до неї форми гризунів в Україні: цитогенетичний та біогеографічний аналіз. — Загороднюк І., Кондратенко О. — Наводяться дані про знахідку в Україні виду, що є двійником степової мишівки і відрізняється від інших видів Sicista найменшим числом хромосом, 2n = 17–18. Знахідка цього виду походить із Деркульських степів і дозволяє розширити відомий ареал виду на все межиріччя Дону та Сіверського Донця. Зразки Sicista із Таврійських та Провальських степів виявились ідентичними до раніше описаної раси із степів Причорномор'я та Приазов'я (2n=26). Загалом на сьогодні відомі описи хромосом мишівок із 6 місцевостей, з яких одна відноситься до 18-хромосомного виду (severtzovi ex gr. subtilis, східні степи), чотири — до 26-хромосомного виду (loriger ex gr. subtilis, південні степи) та дві — до 32-хромосомного виду (montana ex gr. betulina, Карпати і Полісся).
2.3.
Мікротеріофауна заповідних територій Луганщини за результатами аналізу пелеток хижих птахів. — Кузнєцов В., Кондратенко О. — 504 особини 13 видів визначено у 238 пелетках сов з різних районів Луганщини.
2.4.
Особливості живлення сови вухатої (Asio otus) в Донецько-Донських і Приазовських степах. — Кондратенко О., Кузнєцов В., Тимошенков В. — На основі аналізу вмісту 340 пелеток, зібраних на території Донецько-Донських та Приазовських степів розглянуто особливості живлення сови Asio otus у досліджуваному регіоні та роль 11 видів ссавців та 3 видів птахів у живленні Asio otus в різні сезони року. Проведено порівняльний аналіз даних щодо схожості та відмінностей у живленні цього виду сов в різних частинах досліджуваного регіону.
2.5.
Ссавці у живленні сов Донецько-Донських і Донецько-Приазовських степів. — Кондратенко О., Товпинець М. — Досліджено 513 пелеток 5 видів сов з Донецько-Донських та Донецько-Приазовських степів. Визначено 23 види ссавців, яких поділено на дві групи: жертв, яким сови надають перевагу та супутні види. Аналізуються особливості спектрів живлення видів сов.
2.6.
Особливості живлення пугача (Bubo bubo L.) в Луганській області (Східна Україна). — Вєтров В., Кондратенко О. — Наводяться дані про особливості живлення пугача (Bubo bubo L.) на території Луганської області України. Аналізуються дані, отримані в результаті розбору 240 погадок, а також залишків їжі, зібраних як у гніздах, так і на гніздових ділянках біля присад. Розглядається роль 25 видів ссавців (25 видів), птахів (45–47 видів), плазунів (1 вид), комах (14 видів) та ряду різноманітних домішок у живленні пугачів досліджуваного регіону.
2.7.
Хом’ячок, строкатка та сліпачок (Rodentia, Mammalia) у Донецько-Донських та Донецько-Приазовських степах. — Кондратенко О., Кузнєцов В., Золотухіна С. — Узагальнено дані щодо поширення трьох рідкісних степових видів гризунів у східних областях України. Подано стислу інформацію щодо біологічних особливостей кожного виду. Згідно з сучасним станом чисельності та географічного поширення досліджених видів пропонується охоронний статус для двох з них — строкатки степової та сліпачка звичайного.
2.8.
Особливості розповсюдження крота європейського в долині середньої течії р. Сіверський Донець. — Кондратенко О., Пилипенко Д., Д’яков В. — Наведено дані стосовно історії дослідження та сучасного розповсюдження крота європейського (Talpa europaea L., 1758) на теренах південного сходу України. Розглядаються причини зниження чисельності виду в другій половині ХХ ст. та її збільшення з середини 90-х років ХХ ст. Наводиться перелік усіх відомих місць мешкання крота в долині середньої течії р. Сіверський Донець, його статус і дані стосовно чисельності в окремих місцях мешкання.
2.9.
Теріологічні замітки за авторством О. Кондратенка. — Наведено 14 заміток про знахідки рідкісних загалом та регіонально рідкісних ссавців в Україні загалом та на Луганщині, зокрема. Тексти наведено у хронологічному порядку.
3.1.
Обліки дрібних ссавців та інших груп тварин ловчими канавками з метою вивчення їхніх угруповань. — Кондратенко О., Форощук В. — Проаналізовано існуючі методи прижиттєвого лову та обліку дрібних ссавців та крупних членистоногих. З урахуванням специфіки проведення досліджень на природно-заповідних територіях запропоновано проводити облік дрібних ссавців за допомогою канавок та модифікованою авторами методикою. Канавки запропоновано розміщати так, щоб не тільки вивчити більш повно видовий склад тварин, але й оцінити їхню функціональне значення в екосистемі.
3.2.
Результати дослідження фауни кажанів (Chiroptera, Mammalia) долини середньої течії Сіверського Дінця як аспект створення нових об'єктів ПЗФ. — Кондратенко О., Петрушенко Я., Годлевська О. — Наведено результати дослідження складу фауни кажанів долини Сіверського Дінця на ділянці від НПП «Святі гори» до заплави ліс р. Деркул у 2001 р. Виявлено 11 видів. Подано пропозиції щодо розширення заповідника «Придінцівська заплава» та створення заповідника або національного парку на базі Кремінського лісомисливського господарства.
3.3.
Мікротеріофауна заповідних ділянок Східної України за результатами обліків пастками і канавками. — Кондратенко О., Загороднюк І. — Представлено результати обліків дрібних ссавців на семи заповідних і перспективних для заповідання ділянках східної частини України. Визначено види-домінанти для кожної ділянки загалом та для основних біотопів в межах кожної ділянки. З трьох головних фауністичних ядер (степового, лісового, заплавного), найбільших історичних змін зазнало степове ядро. Визначено раритетні види дрібних ссавців регіону, 5 видів рекомендовано включити у Червону книгу України.
3.4.
Про зв’язок етіологічної структури природних вогнищ лептоспірозів зі структурою заплавних угруповань дрібних ссавців. — Наглов В., Кузнецов В., Кондратенко О. — Досліджено особливості поширення природних вогнищ лептоспірозів у зв’язку зі структурою угруповань дрібних ссавців у заплавах річок східної частини України. Виявлено певну зональність у розповсюдженні превалюючих серогруп. Для лісової зони характерна серогрупа Grippotyphosa, у лісостепу та на прилеглих ділянках степу переважає Pomona, в південному степу — Hebdomadis та Ikterohaemorrhagia. Така зональність залежить від особливостей структури угруповань дрібних ссавців і чисельності основних носіїв тих чи інших серогруп.
3.5.
Біотопна диференціація видів як основа підтримання високого рівня видового різноманіття фауни. — Загороднюк І., Кондратенко О. — Високий рівень таксономічного багатства локальної фауни підтримується за рахунок високого рівня біотопної диференціації видів, що складають локальне угруповання. Найбагатші за видовим складом фауни біотопи фактично забезпечують існування не більше 60–80 % видів. Високі показники сумарного видового багатства і таксономічного різноманіття локальної фауни забезпечуються існуванням біотопів, що відрізняються складом угруповань і структурою домінування в них. Дослідження проведено на прикладі угруповань дрібних ссавців Провальського степу.
3.6.
Склад і структура схожості мікротеріофаун заповідних ділянок східної частини України. — Кондратенко О., Загороднюк І. — Проведено порівняння сучасного стану мікротеріофауни заповідних ділянок східної частини України. Наведено і проаналізовано дані про поширення і рясноту 23 видів дрібних ссавців. За показниками схожості фаун всі заповідні ділянки формують дві групи: ділянки Донецько-Донських степів і долини Дінця та ділянки Приазов'я. Визначено види-індикатори окремих заповідних мікротеріокомплексів.
3.7.
Угруповання дрібних ссавців в заплавах річок східної України. — Наглов В., Кондратенко О., Кузнєцов В. — На підставі багаторічних обліків чисельності дрібних ссавців у заплавах річок Східної України показано відмінності у структурі їхніх угруповань в заплаві Сіверського Дінця та заплавах інших річок, а також характер змін структури цих угруповань при переході з лісостепової зони у степову.
3.8.
Зональні фауністичні угруповання дрібних ссавців східної України та їх історичні зміни. — Кондратенко О., Загороднюк І. — На основі дослідження мікротеріофауни заповідних ділянок Донецько-Донських, Донецьких степів і Приазов'я розглянуто зміни структури зональних угруповань. Проаналізовано співвідношення головних фауністичних ядер — степового, лісового, заплавного. Показано, що найбільших змін (редукції) зазнало степове ядро. Визначено раритетні види дрібних ссавців регіону, 5 видів рекомендовано до Червоної книги України.
4.1.
Види комахоїдних — кандидати до Бернських списків. Їжак вухатий (Hemiechinus auritus). — Загороднюк І., Кондратенко О., Боровик Є. — Розглянуто проблеми охорони комахоїдних ссавців фауни України з увагою до потреби надання охоронного статусу кримській мідиці Sorex (minutus) dahli та білозубці Crocidura leucodon. Докладно проаналізовано дані щодо сучасного стану та темпів згасання популяції Hemiechinus auritus та рекомендовано включити цей вид до нової редакції Додатку 2 до Бернської конвенції.
4.2.
Степові гризуни як кандидати до Бернських списків. — Кондратенко О., Загороднюк І. — Розглянуто сучасний стан популяцій шести видів гризунів, рекомендованих до включення у додатки до Бернської конвенції. Хом’ячок сірий (Cricetulus migratorius), сліпушок (Ellobius talpinus), строкатка (Lagurus lagurus) рекомендуються до додатку 2, а тушкан великий (Allactaga major), тушкан-кандибка (Stylodipus telum), сліпак піщаний (Spalax arenarius) — до додатку 3.
4.3.
Аловиди «бернських» видів гризунів. — Загороднюк І., Кондратенко О. — Подано докладний опис двох видів, що до останнього часу розглядалися у складі двох інших видів гризунів, забезпечених охороною згідно з додатком 2 до Бернської конвенції. Обидва види виділені зі складу «материнських» видів на підставі цитогенетичних даних. Перший з них — ховрах подільський (Spermophilus odessanus) — до останнього часу розглядався у складі виду Spermophilus suslicus. Другий вид — мишівка темна (Sicista severtzovi) — входить до складу надвиду Sicista subtilis. Оскільки їхня загальна чисельність і ареали менші за чисельність і ареали «материнських» видів, вони вимагають першочергового включення до «бернських» переліків.
4.4.
Хохуля в басейні Дінця: стан угідь, фактори згасання і перспективи відновлення популяції. — Загороднюк І., Кондратенко О. — Розглянуто історію згасання та можливості відновлення популяцій хохулі в заплавних озерах Донецького басейну. Огляд містить довідку про колишнє поширення хохулі в Україні та регіоні, опис ріки і заплавних озер, історію дослідження та охорони виду на Дінці, фактори ризику та необхідні заходи охорони. Наведено і проаналізовано результати обстеження заплави у 2001 році і результати анкетування резидентів про знахідки хохулі в регіоні. Наведено описи сучасного стану колишніх хохулевих угідь. Представлено рекомендації щодо відновлення популяцій хохулі в басейні Дінця.
4.5.
Загибель кажанів у вікнах-пастках. — Годлевська О., Кондратенко О. — Описано випадки загибелі кажанів у віконних просторах на Україні. Впродовж 2001 (Київ) та 2002 (Луганськ) років виявлено загиблими 72 Nyctalus noctula, 29 Pipistrellus kuhlii, 7 Eptesicus serotinus, 2 P. pipistrellus, 1 P. nathusii. Припускається, що вікна-пастки можуть становити серйозну загрозу для кажанів і бути причиною їх масової загибелі в період сезонних переміщень.
4.6.
Нариси про рідкісні види степових ссавців для нового видання Червоної книги України. — Кондратенко О., Загороднюк І., Товпинець М. — Наведено нариси про п’ять рідкісних і вразливих видів ссавців, що входять до степового фауністичного ядра і рекомендуються авторами до включення у нове (третє) видання «Червоної книги України».
4.7.
Сучасне поширення і стан популяцій ховрахів (Spermophilus) на сході України. — Загороднюк І., Кондратенко О. — Зібрано та узагальнено дані щодо сучасного поширення крапчастого та малого ховрахів на території Луганської та Донецької областей. З’ясовано, що у більшості місць колишнього суцільного ареалу види помітно скоротили свою чисельність і у багатьох раніше відомих місцезнаходженнях зникли. Особливо суттєвим є згасання популяцій ховраха крапчастого, який протягом 1990–2000 років зник з більшості відомих місцезнаходжень. Рекомендовано надати охоронний статус виду S. suslicus за категорією «критично загрозливий» та виду S. pygmaeus за категорією «вразливий».
4.8.
Методи виявлення рідкісних видів тварин і стратегія їх охорони у сучасних умовах. — Тимошенков В., Кондратенко О. — Розглянуто методи виявлення рідкісних видів тварин (вилучення, фотопастки, аналіз пелеток, опитування), на основі чого робиться висновок про те, що основою стратегії їхнього збереження має стати створення абсолютно-заповідних територій.
5.1.
Ссавці східних областей України: склад та історичні зміни фауни. — Загороднюк І. — Узагальнено та ревізовано дані щодо таксономії, номенклатури, поширення і стану популяцій (чисельність, міграційний статус, потреби в охороні) ссавців Харківської, Луганської і Донецької обл. Таксономія узгоджена із сучасними класифікаціями на всіх рівнях, від рядів до видів-двійників та аловидів. Загальний список включає 109 видів, у тім числі 67 сучасних аборигенів і 18 адвентистів. Наведено дані про вимерлі та фантомні види, яких згадують у сучасних фауністичних оглядах. Подано докладний аналіз історичних змін фауни внаслідок вимирань, інтродукцій і змін поглядів на таксономію колишніх політипних видів.
5.2.
Ссавці в живленні хижих птахів на Луганщині: загальний огляд даних. — Атамась Н., Товпинець М. — Зведено усі наявні дані щодо складу ссавців у пелетках та харчових залишках деяких видів хижих птахів та птахів-еврифагів Луганщини. З цією метою використовувались наявні літературні джерела, зокрема праці О. Кондратенка, а також оригінальні дані авторів. Проаналізовано представленість ссавців (1280 особин), що належать до 34 видів та груп видів, у 814 кормових пробах 7 видів птахів. Розглянуто розподіл ссавців у живленні птахів за таксономічною приналежністю та екологічними особливостями. Виявлено найважливіші для формування трофічних зв’язків екологічні групи ссавців.
5.3.
Спостереження хижих птахів у Луганській області та питання охорони фауністичних угруповань. — Рєзнік О. — Зведено усі наявні дані щодо розповсюдження хижих птахів у Луганській області. З цією метою використовувались щоденники О. Кондратенка, а також оригінальні дані авторів. Розглянуто розподіл ссавців у живленні птахів за таксономічної приналежністю та екологічними особливостями. Виявлено найважливіші для формування трофічних зв’язків екологічні групи ссавців.
5.4.
Екологія природно-вогнищевих інфекцій за участю ссавців на Луганщині. — Коробченко М. — Розглянуто поширення і динаміки зоонозів (сказ, туляремія, лептоспіроз), що поширені на Луганщині в популяціях диких і свійських ссавців. Для кожного зоонозу наведено поточну ситуацію з динамікою у просторі і часі. Проведено аналіз залученості різних систематичних і екологічних груп ссавців у епізоотологічний процес. Проаналізовано шляхи циркуляції збудників у природних популяціях ссавців та проникнення зоонозів в популяцію свійських тварин.
5.5.
Статистичний аналіз приуроченості видів і структури угруповань. — Наглов В., Загороднюк І. — Розглянуто статистичні підходи для опису екологічних особливостей видів та угруповань і дозволяють порівнювати сукупності за об’єктивними кількісними оцінками. Серед інших розглянуто такі оцінки, як «ступінь біотопної приуроченості», показники вірності біотопу, індекси спільності фаун, оцінки статистичної структури угруповань, метод тріад домінантів, аналіз структури методом кластерного аналізу та багатовимірного шкалювання.
5.6.
Фауна ссавців і птахів Федорівського лісництва та його околиць. — Мельниченко Б., Пилипенко Д. — Подається огляд всіх виявлених видів ссавців та птахів із описом їх поширення та особливостей екології. Ссавці представлені у фауні Федорівського лісу та його околиць 28 видами, що відносяться до 5 рядів, птахи — 108 видами з 16 рядів.
7.1.
Бібліографія наукових праць Олександра Кондратенка. — Загороднюк І., Годлевська О. — Зведено усі бібліографічні описи публікації Олександра Кондратенко. Праці охоплюють період з 1996 по 2005 рік. Загалом зібрано дані про 63 публікації, більшість з яких надрукована у журналі «Вісник зоології» та випусках «Праць Теріологічної школи». Публікації присвячені 7 основним темам: дослідження птахів, гризунів, кажанів, комахоїдних, хижих ссавців, мікротеріофауни загалом, вивчення живлення хижих птахів (аналіз пелеток), історія досліджень теріофауни, вивчення інших груп (зокрема, комах). Найбільша кількість публікацій присвячена дрібним ссавцям, оглядам теріофауни, кажанам і птахам.
7.2.
Пам’ятні події та видання, пов’язані з Олександром Кондратенко. — Приходько О., Рєзнік О. — Огляд пам’ятних подій та видань, присвячених Олександрові Кондратенко. Представлено інформацію про конференції циклу «Теріологічна школа» і «Птахи Сіверського Дінця», видання «Теріофауна сходу України» і «Праці Луганського заповідника», присвячені пам’яті О. Кондратенка. Анонсовано діяльність створеного ним еколого-туристичного клубу «Corsac» та інформацію про сайти, на яких розміщено пам’ятні сторінки про колегу-зоолога.
7.3.
XII Теріологічна школа-семінар «Синантропія ссавців та фауна урбоекосистем». — Зізда Ю., Дулицький А., Приходько О. — XII Теріологічну Школу-семінар «Синантропія ссавців та фауна урбоекосистем» (Луганськ) було присвячено пам’яті О. Кондратенка. На Школі зібралося близько 70 учасників із 17 закладів України та Білорусі. Школа включала 10 сесій, що тривали протягом п’яти днів. Головна увага приділялася: питання термінології, впливу інтродукції на дику теріофауну, ролі антропогенного фактору у функціонуванні популяцій ссавців у природних та порушених місцезнаходженнях тощо. Відбулося кілька традиційних сесій: інформаційний ярмарок, нові імена в теріології, екскурсія на біостанцію.
7.4.
Автори поточного випуску «Праць Теріологічної школи». — Загороднюк І. — У цій книзі вміщено праці 30 колег, які виступили у ролі як авторів і співавторів наукових праць Олександра Кондратенка, так і авторами оглядових праць і спогадів про Олександра Вікторовича. Нижче наведено відомості про їхні місця роботи, поштову та електронну адреси.
Замовити книгу можна в редакції за адресою mammalia@ukr.net
|
