|
Наші колеги і вчителі
Барабаш-Нікіфоров
Ілля Ілліч (1894–1980) — видатний зоолог, доктор біологічних
наук, професор, відомий фахівець у галузі екології тварин,
життя якого пов'язано з вивченням ссавців і роботою в університетах
і зоологічних музеях Дніпропетровська, Москви і Воронежа.
Автор кількох монографічних зведень та підручника "Теріологія".
Волянський
Богдан Єлисеєвич (1901–1937 рр.) — видатний натураліст-зоолог,
дослідник фауни хребетних тварин Причорномор'я, педагог,
доцент, який присвятив все своє недовге життя вивченню фауни
Одещини та роботі з молоддю. Одна з найяскравіших постатей
в українській зоології початку 20 ст., життя якої забрали
комуністи в останні дні 1937 року.
Воронцов Микола Миколайович (1934–2000) — професор,
теріолог, цитогенетик, еволюціоніст, один з найактивніших
дослідників криптичного різноманіття фауни, член Президії
Всесоюзного теріологічного товариства, палкий прихильник
розвитку творчих шкіл і регіональних дослідних центрів,
один з покровителів Українського теріологічного товариства.
Крочко
Юлій Іванович (1934–2007) — професор, теріолог,
педагог, провідний фахівець в галузі екології кажанів Карпатського
регіону, член Ради Українського теріологічного товариства,
один з активістів Українського центру охорони кажанів та
автор першої Національної доповіді для ЕВРОБЕТ.
Крижанівський
Валентин Іванович (1938–2008) — провідний фахівець
в галузі вивчення мисливських звірів та охорони фауни. Автор
близько 110 наукових праць, кандидат біологічних наук, член
Ради Українського теріологічного товариства, один з головних
авторів програм моніторингу фауни Чорнобильської зони та
Плану дій зі збереження в Україні популяцій зубра.
Кондратенко
Олександр Вікторович (1975–2004) — кандидат біологічних
наук, один з найактивніших теріологів останньої хвилі, дослідник
фауни східних областей України. Пам'яті Олександра Кондратенка
присвячено один з останніх випусків Праць теріошколи (2006).
Михалевич
Орест Аркадійович (1939–2021) — ключова постать в розвитку екологічних досліджень ссавців, наставник багатьох теріологів, один з ініціаторів створення екологічної секції УТТ та низки відповідних конференцій; один з найактивніших учасників перших теріологічних шкіл; ініціатор та упорядник низки видань праць УТТ у форматі препринтів.
Попов
Борис Михайлович (1913–1942) — теріолог, провідний
фахівець в галузі фауністики кажанів, праця якого (посмертно)
"Кажани України" покладена в основу першого випуску
серії "Фауна України", відомий і успішний колектор
зоологічного матеріалу, який у вкрай складних і не при сучасних
можливостях відвідував найвіддаленіші куточки України у
пошуках кажанів та їхнії сховищ.
Підоплічко
Іван Григорович (1905–1975) — провідний фахівець
в галузі палеотеріології та історії фауни. Директор Інституту
зоології НАНУ, академік НАНУ, фундатор серії "Фауна
України" та журналу "Вісник зоології". Автор
численних праць, у тім числі "Про льодовиковий період",
розробник низки нових підходів в теріології, у тім числі
щодо аналізу пелеток.
Сахно Іван Іванович
(1904–1984) — зоолог, еколог, кандидат біологічних наук,
дослідник теріофауни степових лісосмуг, екології гризунів
як шкідників сільського господарства, акліматизації мисливських
звірів; засновник перших на сході України кабінету зоології,
кафедри зоології та зоологічного музею у структурі тогочасного
Луганського педінституту.
Сокур
Іван Тарасович (1908–1994) — зоолог, доктор біологічних
наук, професор, провідний фахівець у галузі фауністики,
теріогеографії та прикладної теріології, дослідник екології
мишоподібних гризунів-шкідників сільського господарства,
впродовж багатьох років головний спеціаліст з прогнозу спалахів
чисельності гризунів і заходів щодо їх обмеження.
Стрелков Петро
Петрович (1931–2012) — зоолог, хіроптеролог, кандидат
біологічних наук, провідний фахівець у галузі систематики,
мінливості та екології кажанів Палерктики, провідний науковий
співробітник Зоологічного інституту РАН у Петербурзі, який
доклав значних зусиль до розвитку хіроптерології на всьому
пострадянському просторі.
Татаринов
Костянтин Адріанович (1921–2002) — професор,
теріолог, палеонтолог, зоолог-фауніст, один з найактивніших
дослідників сучасної та викопної фауни хребетних Волино-Поділля
та загалом західних теренів України, член Ради Українського
теріологічного товариства.
Топачевський
Вадим Олександрович (1930–2004) — голова Українського
теріологічного товариства впродовж останніх 20 років, один
з найвідоміших палеотеріологів Східної Європи, провідний
фахівець у галузі систематики гризунів і комахоїдних, історії
розвитку теріофауни Східної Європи загалом. Академік НАНУ,
директор Інституту зоології НАНУ, головний редактор журналу
"Вісник зоології".
|
