про школу
наші новини
робочі групи
наша фауна
хроніка шкіл
бібліотека
персоналії
інтернет

новини сайту

Що таке "школа"

Теріологічну школу започатковано 1993 року як одну з робочих мереж Українського теріо­логічного товариства. Діяльність Школи спрямована на активізацію досліджень ссавців і розробку заходів з їх охорони, налагодження мережі дистанційних досліджень, підтримку ініціатив з охорони кажанів та великих хижих, налагодження обміну інформацією. Ініціатором створення Школи виступив Ігор Загороднюк.

Вихідна ідея школи — щорічна зустріч теріологів, що працюють у заповідниках і на біо­логічних стаціонарах, з метою узгодження методик обліку фауни, ведення моніторин­гових досліджень, обміну досвідом. Школа організовувалася в період тотальної академічної та економічної кризи і однією з її задач було збереження фахового кола, спроба організувати спілкування колег в умовах суцільного інформаційного голоду і занепаду теренових досліджень. Докладніше про історію >>>

Тепер школа значно розширила свої задачі, проте первинні її задачі збереглися як тради­ційні розділи щорічного зібрання. Наразі Школа об’єднує близько 120 респондентів з більшості природоохоронних і наукових центрів України (Асканії-Нова, Донецька, Канева, Києва, Луганська, Львова, Ніжина, Сімферополя, Рахова, Ужгорода, Харкова, Яремчі). Поточна робота проходить в режимі телеконференцій. Раз на рік відбувається загальне зібрання: школа-семінар, що останніми роками стала головною в році подією теріоло­гічного життя в Україні.

Щороку за матеріалами поточних семінарів видається щонайменше одна тематична збірка теріологічних праць: як у формі спеціального видання "Праці теріологічної школи" (вже видано 6 випусків і підготовлено ще два), так і у формі інформаційних бюлетенів та спеціальних випусків наукових вісників тих чи інших університетів, відповідно до географії наших зустрічей. Загалом за період з 1993 року дотепер видано близько 15 теріологічних видань. Докладніше про це на сторінці "бібліотека".

Схема роботи школи

Школа збирається раз на рік на головний семінар, що триває один тиждень, щоразу на базі нової установи. Звичайно школа-семінар походить у вересні-жовтні на базі однієї із установ ПЗФ.
Кожна школа має головну тему, що обговорюється 2 повні дні. Ця тема затверджу­ється на останньому засіданні попередньої школи і під цю тему формується програма і готуються заявки на участь.
В рамках роботи школи діють постійні групи, що проводять свої круглі столи за традиційною тематикою, у тому числі: УЦОК, ABC, HELP, ЧКУ, GLIRES (докладніше див. сторінку "робочі групи").
До традиційних розділів школи відносяться також: "дисертаційний марафон" — доповіді колег за темами поточних досліджень; "інформаційний ярмарок" — обмін найбільш важ­ливою інформацією про видання, конференції, знахідки тощо; "нові імена в теріології" — конкурс студентських (манівських) наукових праць.
На школі також відбуваються й інші спеціальні семінари, серед яких останніми роками були такі: фотодокументація та фотопастки, безпека роботи з тваринами як можливими носіями ПВІ, виготовлення колекційних зразків із загиблих тварин.
Обов'язковим і щоразу іншим розділом є екскурсія (звичайно на пів-дня) до найбільш цікавих і відомих природних місцях району розташування стаціонару, де проводиться семінар.

Рада школи

Організаторами першої школи-семінару стали Ігор Загороднюк (Інститут зоології НАН України), Олександр Киселюк (Карпатський національ­ний парк), Ярослав Довганич та Василь Покиньчереда (Карпатський біосферний заповідник) і Олександр Федорченко (Дунайський заповідник). Вони ж сформували першу раду школи. Надалі до складу ради входили найактивніші учасники поточних шкіл. Наразі до Ради входять:

Голова Ради:	 Ігор Загороднюк (Інститут зоології НАНУ)
Члени Ради:	 Волох Анатолій (Таврійська академія)
		 Годлевська Олена (Інститут зоології НАНУ)
		 Дикий Ігор (Львівський національний університет)
		 Дулицький Альфред (Кримська протичумна станція)
		 Кедров Борис (Ніжинський педагогічний університет)
		 Лобков Володимир (Одеський національний університет)
		 Поліщук Ігор (Біосферний заповідник "Асканія-Нова”)