Іван САХНО

Сахно Іван Іванович — зоолог, еколог, кандидат біологічних наук, провідний фахівець у галузі вивчення теріофауни трансформованих сільськогосподарських ландшафтів, зокрема системи степових лісосмуг, вивчення фауністики та прикладної теріології сходу України, дослідник екології мишоподібних гризунів як шкідників сільського господарства, дослідник акліматизації нових видів мисливських звірів; засновник перших на сході України кабінету зоології, кафедри зоології та зоологічного музею, що сформовані у структурі тогочасного Луганського педагогічного інституту.

Іван Сахно як науковець: ключові дати життя і ключові наукові праці

Вступне слово про Івана Сахна

(передмова зі статті І. Загороднюка "Іван Сахно та розвиток зоології й музейної справи на Луганщині: історичні розвідки". Вісник ННПМ, 2011, № 9, стор. 69-89.)

Іван Іванович Сахно (1904-1984) — відомий український зоолог й еколог, завідувач кафедри зоології Луганського педінституту 1934–1969 рр. З його ім'ям пов'язано формування цілої плеяди науковців та історія Зоологічного музею Луганського університету (ЛНУ). Він створив підвалини сучасної теріології сходу України. Попри це, ім'я І. Сахна — серед майже забутих, а в тих нечастих згадках, що доступні для аналізу, наводиться з украй неповною інформацією [Мазурмович, 1972] або значними помилками [Кафедра..., 2011].

Історія цієї скромної людини з вагомим науковим доробком — частина історії покоління науковців непростих 1930-1960-х років. Через брак доступної інформації історія зоології на Луганщині та зоомузею ЛНУ описана лише в загальних рисах [Климов, 2010]. Нерідко історію музею ведуть із 1972 або 1974 р. [Уварова, 2011], проте наші розвідки свідчать про його початки в далеких 1930-х роках [Загороднюк, 2009].

Перші кроки до відновлення пам'яті про І. Сахна зроблено в низці сучасних оглядів іхтіофауни Донця [Денщик, 1994 а,б; Шандиков, Гончаров, 2008] та теріофауни Луганщини [Кондратенко, 2003; 2006; Загороднюк, 2006; Загороднюк, Коробченко, 2008; Коробченко, 2008 та ін.], в описах історії зоології України [Кривицький, Загороднюк, 2008; Загороднюк, 2009; Шидловський, 2011] та історії Луганського національного університету [Климов, 2010].

12.11.2014 р. виповниться 110 років з дня народження Івана Сахна.

З цієї нагоди автором підготовлено статтю про Івана Івановича Сахна та його внесок у розвиток зоологічних досліджень східних теренів України, яка поки знаходиться у друці. Тут представлено загальну інформацію про біографію та бібліографію дослідника на основі авторських розвідок, викладених у згаданій статті.

Відома автору бібліографія І. Сахна наведена нижче.

ІВАН ІВАНОВИЧ САХНО: стисла біографічна довідка
(фрагмент статті І. Загороднюка
"Іван Сахно та розвиток зоології й музейної справи на Луганщині: історичні розвідки" // Вісник ННПМ, у друці)

Іван Іванович Сахно народився 12 листопада 1904 р. в м. Лебедин Сумської обл. в сім'ї кравця. По-чаткову освіту здобув у церковно-приходській школі, після чого в 1914-1918 рр. навчався у Вищому початковому училищі. Надалі рік працював конторником у Лебединському міськкомунгоспі (1919) і далі вже педагогом: вихователем Лебединського центрального дитбудинку (04–09.1921) та вчителем Деркачівської сільської школи (1921–1924), звідки отримав відрядження до вишу. Вищу освіту здобув у ХІНО (Харківський інститут народної освіти), де протягом 1924–1929 років навчався на агробіологічному відділенні. В Харкові певний час жив з батьками. Батько через слабкий зір покинув кравецтво і на час переїзду до Харкова (1925-1928) працював двірником 5-ї школи (саме в цій школі упродовж 09.1926–09.1929 І. Сахно викладав); 1928 р. батько через тяжку хворобу повернувся до Лебедина й помер того ж року; мати після цього залишилася в Лебедині, де прожила до смерті в 1951 р. Після закінчення ХІНО мав рік педпрактики і потім рік (1930) служив у Червоній Армії ("однорічник").

1931 року вступив до аспірантури при Харківському зообіологічному НДІ за спеціальністю "екологія" під керівництвом В. Станчинського. Вже 1932 року опинився в групі польових дослідників, що вивчали екосистеми степової зони за програмою роботи Степового інституту (Асканія-Нова) і відтоді й надалі працював над тематикою змін зональних фауністичних комплексів унаслідок аграрного освоєння степу та розбудови мережі лісосмуг. Аспірантуру закінчив у березні 1934 р., після чого потрапив до Сумського педінституту, де працював з 04.1934 до 10.1934 р. Того ж року (10.1934) переведений (?) викладачем до Луганська, в ДІНО (Донецький інститут народної освіти), який того ж року було реорганізовано у Ворошиловградський педінститут. Тут з 10.1934 р. обіймав посади доцента і завідувача кафедри зоології, при якій з перших днів її існування заснував два кабінети — зоології та фізіології. Експозиційна частина цього кабінету стала основою зоологічного музею інституту.

Навесні 1940 р. (27.04) І. Сахно захистив дисертацію в Дніпропетровському університеті за темою "До вивчення фауни звірів і птахів полезахисних смуг Одеської та Миколаївської областей..." (рішення ради університету про присудження наукового ступеня від 7.06.1940). Того ж 1940 р. отримав звання доцента зоології, підтверджене ВАК СРСР 15.02.1941.

У серпні 1941 р. мобілізований до Червоної Армії (останній день роботи в інституті — 20.08.41). Служив у штабних підрозділах (зокрема, морської піхоти) у складі Південно-Західного (8.1941–10.1942), Північно-Кавказького (10.1942–4.1943), Степового (4.1943–9.1943) та Третього Українського (з 9.1943) фронтів, пройшов з боями країни Балкан та Центральної Європи. Мав контузію (18.10.1942) у час, коли був начальником штабу 145 полку морської піхоти Північнокавказького фронту. Має 17 військових нагород (частина в архіві ЛНУ), у т. ч. два ордени Червоної зірки (30.04.1943, 14.09.1945), 13 медалей та орден Вітчизняної війни ІІ ступеня (06.04.1985, док. № 79), а також одну іноземну нагороду ( "За звільнення Болгарії"). Демобілізований у жовтні 1945 р. у званні капітана, з Одеського округу.

Від жовтня 1945 р. — доцент та завідувач кафедри зоології Луганського педінституту (рис. 3). Офіційно відновлений на посаді зав. кафедри наказом заступника Наркомосвіти УРСР І. Гуленка від 19.03.1946 р. Був одружений з Людмилою Титаренко (принаймні з осені 1940 р.), яка від початку роботи в інституті (березень 1938) й до виходу на пенсію (1967) працювала на тій самій кафедрі асистентом й завідувачем кабінету зоології. Син — Віктор, згаданий в документах лише раз, в особовому листку 17.11.1945 р. У виробничих характеристиках різного часу (1963, 1964, 1965, 1973 рр.), відзначено майже незмінною фразою: "Під його безпосереднім керівництвом створено багатий зоологічний музей" [29]. Має високі педагогічні відзнаки: орден "Знак пошани" (1953), значок "Відмінник народної освіти" (1963), Грамота Міносвіти УРСР (1964), Почесна грамота Міносвіти УРСР (1973).

Автор 34 наукових праць, опублікованих у період 1938-1978 рр., у тому числі в таких періодичних наукових виданнях, як "Збірник праць Зоологічного музею" (1938), "Наукові записки Харківського педінституту" (1940), "Наукові записки Ворошиловградського педінституту" (1941, 1956, 1959, 1963, 1964, 1965, 1966), "Природа" (1948, 1949), "Зоологический журнал" (1957, 1959, 1963, 1969), "Вестник зоологии" (1968, 1971, 1972, 1978) та інших, а також близько 10 статей у тематичних наукових збірниках, включно з матеріалами високорангових екологічних та зоологічних конференцій.

1969 року, у віці 65 років після спровокованого іншими конфлікту з керівництвом інституту написав заяву на звільнення і 10.07.1969 р. вийшов на пенсію (наказ ректора 30.06.1969). Продовжував наукові дослідження на пенсії, і протягом 1970-1975 рр. підготував та опублікував ще 5 наукових статей. Багато мандрував, особливо в період з 1973 до 1979 рр. Останні 8-10 років життя пройшли без контактів з колегами з інституту. Помер у Луганську восени 1984 року у віці 80 років. Похований поруч із дружиною, Л. Титаренко (4.10.1912–29.12.1971), в Луганську, на цвинтарі біля урочища "Гостра Могила".

Публікації та інші матеріали про І. І. Сахна

Атемасова Т. А., Кривицкий И. А. И. И. Сахно // Орнитологи Украины: Биобиблиографический справочник / Сост. Т. А. Атемасова, И. А. Кривицкий. — Харьков, 1999. — Вып 1. — С. 180.

Загороднюк И. В. Зоологический музей Луганского национального университета: история, научная и образовательная ценность // Известия Музейного фонда им. А. А. Браунера. — Одесса, 2009. — Том 6, № 4. — С. 1–8.

Загороднюк І. В. Іван Сахно та розвиток зоології й музейної справи на Луганщині: історичні розвідки // Вісник Національного науково-природничого музею. — Київ, 2011. — № 9. — С. 69–89. >>>

Сахно Іван Іванович : Особова справа // Архів Луганського нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. — Луганськ, 1978.

Sehrg. Сахно Іван Іванович // Вікіпедія. Вільна енциклопедія. — 2012. >>>

Теріологічні публікації І. І. Сахна

1930—1939
Сахно I. I. До вивчення фауни звірів і птахів полезахисних смуг Одеської і Миколаївської областей i впливу фауни на прилеглі поля // Зб. пр. Зоол. музею. — 1938. — № 21/22. — С. 97–138.

1940—1949
Сахно И. И. Результаты акклиматизации енотовидной собаки в Донбассе // Природа. — 1948. — № 4. — С. 61.
Сахно И. И. К вопросу о питании байбака // Природа. — 1949. — № 2. — С. 63–64.

1950—1959
Сахно И. И. Материалы к изучению кормов некоторых мышевидных грызунов // Зоол. журн. — 1957. — 36, № 7. — С. 1084–1092.
Сахно І. І., Сімонов М. А. Результати акліматизації промислових звірів у Ворошиловградській області // Наук. зап. / Ворошиловград. пед. інститут. Сер. фіз.-мат. і прир. наук. — 1956. — Вип. 6. — С. 16–30.
Сахно И. И. Влияние агротехнических мероприятий на соотношение полов и плодовитость некоторых мышевидных грызунов на полях Луганской области // Зоол. журн. — 1959. — Том 38, № 12. — С. 1856–1868.
Сахно И. И. Краткосрочный прогноз численности мышевидных грызунов на полях Луганской области // Ученые записки / Луганский пед. институт. Сер. ест.-геогр. и физ.-мат. наук. — 1959. — Том 9 (1958). — С. 111–125.
Сахно И. И. Влияние агротехнических мероприятий на размещение мышевидных грызунов // Ученые записки / Луганский пед. ин-т. Сер. ест.-геогр. и физ.-мат. наук. — 1959. — Том 9 (1958). — С. 91–109.

1960—1969
Сахно І. І. Поїдання мишовидними гризунами зерна в залежності від глибини загортання його в ґрунт // Труды первой научной и научно-метод. конф. преподавателей биол., с.-х. и хим. дисциплин ... в пед. институтах УССР. — Симферополь, 1960. — С. 205–214.
Сахно И. И. Влияние обработки почвы на численность мышевидных грызунов в Луганской области // Вопросы экологии. — Киев : Изд-во Киевск. ун-та, 1962. — Том 6. — С. 128–129.
Сахно И. И. Влияние полевого севооборота на численность мышевидных грызунов в условиях Луганской области // Материалы 17 науч. конф. [Рус. геогр. об-ва]. — Волгоград, 1962. — С. 158.
Сахно И. И. О влиянии раздельной уборки зерновых колосовых культур на мышевидных грызунов // Зоол. журн. — 1963. — Том 42, № 6. — С. 954–956.
Сахно И. И. Краткий обзор фауны млекопитающих Луганской области // Доклады и сообщения на научной сессии, посвящ. итогам НИР за 1962 год / Луганский гос. пед. ин-т им. Т. Г. Шевченко. Физ.-мат. и ест.-геогр. факультеты. — Луганск, 1963. — С. 49–54.
Сахно И. И. Полезащитные лесополосы как "стации переживания" мышевидных грызунов в придонецких степях // Тезисы докладов и сообщений на итоговой научной сессии за 1963 год / Луганский пед. ин-т. Физ.-мат. и ест.-геогр. факультеты. — Луганск, 1964. — С. 58–60.
Сахно И. И. Севообороты и борьба с мышевидными грызунами // Тезисы докладов и сообщений на итоговой научной сессии за 1964 год / Луганский пед. ин-т. Физ.-мат. и ест.-геогр. факультеты. — Луганск, 1965. — С. 54–56.
Сахно И. И., Лебедева Л. И. Влияние предпосевной обработки зерна на поедаемость его мышевидными грызунами // Доклады и сообщения итоговой научной сессии за 1965 год: Тезисы / Луганский пед. ин-т. Биология и география. — Луганск, 1966. — С. 42–43.
Сахно И. И. Изменения в составе млекопитающих юго-восточной Украины // Биол. основы рац. использ., преобраз. и охр. раст. и животн. мира : Тез. докл. республ. научн. конф. (27–30 окт. 1965 г.). — Симферополь, 1965. — С. 258–259.
Сахно І. І. Вплив сівозміни на чисельність мишовидних гризунів // Екологія та історія хребетних на Україні : Респ. міжвідомч. зб. — К.: Наук. думка, 1966. — С. 3–9. — (Сер. Проблеми зоології).
Сахно И. И. Состояние популяции выхухоли в Луганской области // Охрана выхухоли и воспроизводство её запасов: Тезисы докл. I Всес. совещ. / Под ред. И. И. Барабаш-Никифорова. — Воронеж, 1967. — С. 23–24.
Сахно И. И. Сохраним выхухоль на Украине // Охота и охотн. хоз-во. — 1967. — № 1. — С. 46.
Сахно И. И. Исследование влияния агротехнических мероприятий на мышевидных грызунов на Украине // Биол. наука в ун-тах и пед. ин-тах Украины за 50 лет. — Харьков, 1968. — С. 180–181.
Сахно И. И. Охрана байбака (Marmota bobak M?ll.) на Украине // Зоол. журн. — 1969. — Том 48, вып. 5. — С. 763–765.
Сахно И. И. Изменение в составе зверей Луганской области // Охраняйте родную природу: сб. научн. работ. — Донецк : Донбасс, 1969. — Вып. 2. — С. 114–123.
Сахно И. И. Формирование фауны грызунов как вредителей сельского хозяйства степной зоны // Изучение ресурсов наземных позвоночных фауны Украины. — Киев : Наук. думка, 1969. — С. 106–108.

1970—1979
Сахно И. И. В степном калейдоскопе [О выхохулевом заповеднике на Ворошиловградщине] // Заповедники Донбасса. — Изд-е 2-е, доп. и испр. — Донецк : Донбасс, 1970. — С. 21–39.
Сахно И. И. Охотничье хозяйство и охрана животных [на Ворошиловградщине] // Охраняйте родную природу : Сб. статей. — Донецк : Донбасс, 1970. — Вып. 3. — С. 122–142.
Сахно И. И. Слепушонка (Ellobius talpinus Pall.) на Ворошиловградщине // Вестн. зоологии. — 1971. — № 5. — С. 65–69.
Сахно И. И. Размещение и численность сурка степного (Marmota bobak Mull.) в Ворошиловградской области // Вестн. зоологии. — 1972. — № 1. — С. 45–50.
Сахно И. И., Полякова З. П. Распространение и численность мышевидных грызунов в Ворошиловградской области // Природное и сельскохозяйственное районирование СССР : Материалы VI Межвуз. конф. (Москва, 27–29 мая 1971 г.). — М. : Изд-во Моск. ун-та, 1975. — С. 121–122.
Сахно И. И. Материалы к экологии слепушонки обыкновенной в Ворошиловградской области // Вестн. зоологии. — 1978. — № 1. — С. 74–76.

1980—1989
Сахно І. І. До 40-річчя Перемоги у Великій вітчизняній війні // Трибуна студента [газета Луганського педінституту]. — Луганськ, 1984. — № 20 (829) (25.05.1984 р.). — С. 1.

Нетеріологічні статті

Сахно І. І. Матеріали до вивчення риб р. Дінця // Наук. зап. Харк. пед. ін-ту. — 1940. — Вип. 4. — С. 89–95.
Сахно І. І. Рибне населення заплавних водойм середньої течії р. Дінця // Наукові записки / Ворошиловград. держ. пед. ін-т. — 1940-1941. — Том 2-3. — С. 103–108.
Шевцова Н. П., Сахно И. И. Слепни (Diptera, Tabanidae) долины р. Северского Донца в пределах Луганской области // Вестн. зоологии. — 1968. — № 5. — С. 33–36.

Науково-популярні публікації, хроніки та публіцистика:

Сахно И. И. Чарльз Дарвин // Комсомольское племя [газета]. — 1939.
Сахно И. И. Юным зоологам // Комсомольское племя [газета]. — 1940. — июнь.
Сахно И. И. Екскурсія на тваринницькі ферми // Консультационный бюллетень № 5 по вопросам преподавания естествознания / Луганск. пед. ин-т. — Луганск, 1958. — С. 3–8.
Сахно І. І. Робота в заповідниках СРСР як засіб підвищення якості роботи з зоології // Викладання біол. і с.-г. дисциплін в педвузах УРСР... : Доповіді та повідомлення на ІІІ Республ. міжвуз. наук.-метод. конф. — Умань, 1964. — С. 44–45.
Сахно И. Еще страшнее кошки... [О перевязке на Луганщине] // Ворошиловград. правда [газета]. — Ворошиловград, 1977. — 27 ноября. — С. 2.

Рукописи, згадані у звітах І. Сахна

Сахно И. И. Отчет об исследовании фауны полезащитных полос Украины. — 1934. — Рукопис передано до Всесоюзного інституту агролісомеліорації. — (Звіти І. Сахна 2.06.1947 та 3.06.1950).
Сахно І. І. Матеріали до екології Microtus arvalis. — 1941. — Рукопис. — (Звіт І. Сахна 2.06.1947).
Сахно І. І., Симонов М. А. Акліматизація ондатри (Ondatra zibethicus L.) в Кременському промгоспі на Ворошиловградщині // Наук. зап. Ворошиловград. пед. ін-ту. — 1946–1947. —"Робота здана до друку". — (Звіт І. Сахна 2.06.1947 та 3.06.1950, характеристика І. Сахна бл. 1948 р.).
Сахно И. И. Промысловые звери Донбасса. — [Луганск], 1948. — (Характеристика І. Сахна бл. 1948 р.).

Ігор Загороднюк (6 березня 2013 р.)

>>> повернутися на сторінку "Наша пам'ять"

започатковано 12 листопада 2011 р..
поновлено 6 березня 2013 р.