Орест Аркадійович Михалевич як явище в історії української екологічної зоології

Багатьом українським колегам з царини зоології періоду 1970-2000-х років пощастило працювати з Орестом Михалевичем — людиною неординарною, енергійною, натхненною. Орест Аркадійович для багатьох був наставником, колегою і взірцем організації роботи, робочого місця, експедиційних виїздів, бібліотеки, картотеки, робочих записів тощо.

Багато в чому наслідуючи Станчинського й Любищева, будучи широко ерудованою людиною, яка завжди хронометрувала свою діяльність, він вносив свій неповторний внесок у розвиток науки і наукових спільнот, реалізуючи на повну всі найновіші методичні, методологічні й технічні розробки і досягнення. Він для багатьох був і лідером у бібліографічному пошуку, освоєнні можливостей "Реферативного журналу Біології" та створенні картотек, у статистичній обробці даних, плануванні вибірок та освоєнні перших програмованих калькуляторів аж до створення першого в УАН комп'ютерного класу (на експериментальній базі Інституту зоології "Теремки"), у плануванні і розвитку досліджень з вікової та інших форм мінливості й оцінок різноманіття популяцій та угруповань, у плануванні та організації методологічних семінарів у відділі екології, а згодом і Інституті зоології (ІЗАН), керівництві відділом наукової і технічної інформації ІЗАН, розвитку системи препринтів як тогочасних можливостей розвитку видавничої діяльності наукових товариств та інституцій, кардинальній обнові експозиції Природознавчого музею ННПМ шляхом створення інформаційних стендів, створенні низки каталогів теріологічних колекції (ЗМ КНУ та ЗМ ННПМ) тощо.

Визначною була і роль Ореста Аркадійовича і у становленні багатьох науковців. Не візьмуся говорити про кожного дотичного, оскільки колеги самі мають визначати роль і статус свого натхненника або вчителя, але напевно можу говорити про кілька пластів наукових спільнот, на які його вплив був однозначно високим і продуктивним. Першою є його академічна група і соратники, включно з Миколою Мироненком, Олександром Протасовим, Тетяною Котенко, Ігорем Ємельяновим, Віталієм Межжеріним, Олександром Петрусенком, Віталієм Гайченком, Вадимом Топачевським, Ігорем Поліщуком та іншими відомими науковцями. Другим пластом стали колеги молодшої ланки, які пройшли його школи або формувалися й самостійно, але під очевидним впливом і у співпраці з Михалевичем. Таких багато, як приклад — Олександр Цвелих, Ірина Важеніна, Володимир Хоменко, Володимир Вакаренко, Ігор Жежерін та інші, і серед них щастивий бути й автор цього нарису. Нарешті, численні студенти та аспіранти, які були учасниками різноманітних семінарів як в Київському університеті, так і в Інституті зоології — все це також колеги, осяяні талантами Ореста Михалевича.

Визначною стала роль колеги і в царині музеологічній. Ще в час роботи в Київському університеті він став упорядником, автором і видавцем чи не першого в історії сучасної української природничої музеології каталогу теріологічних колекцій ЗМ КНУ (1993), а надалі більшість каталогів Природознавчого музею НАНУ (з так званої "жовтої серії") були видані за його участі або сприяння, включно з трьома випусками каталогів теріологічних колекцій ННПМ (2002, 2005, 2007).

Розвиваючи ці напрямки вже у пенсійний період, Орест Аркадійович активно включився і в природоохоронні проекти, готуючи для зоозахисних груп аналітичні записки про стан популяцій окремих видів, стан досліджень та стан охорони тощо. І в останні 10 років не без участі автори він активно включився у розвиток вікіпедії, отримавши неймовірно легкі і практично безмежні можливості для розвитку інформаційного поля в його рідній екологічній галузі, проте немало і в географії. Останньому явно сприяла його насичена мандрами біографія.

Розгорнутий нарис про науковця представлено автором у вікіпедійній статті >>>

ігор загороднюк, 23.03.2021

З листа розсилки по Товариству 22.03.2021

шановні колеги, старт підготовки до 40-річчя нашого теріологічного товариства, яке буде 2 березня 2022 року, затьмарила сумна звістка: пішла з життя людина, яка для багатьох була прикладом натхненої наукової праці, здобування й поширення знань, організації наукових досліджень й розвитку екологічних та інформаційних напрямків роботи біологів. вчора ми поховали Ореста Аркадійовича Михалевича (30.08.1939 — 16.03.2021)...

щороку перед першим вересня багато хто з нас не забував привітати його з днем народження. В останній рік він не відповідав на дзвінки, але працював так само активно працював... альпініст, турист, мандрівник, бібліограф, біометрик, людина системних знань, натхненний послідовник Станчинського та Любищева — він був опорою, прикладом і порадником для багатьох... згадайте теплим словом. вічна пам'ять колезі.

Орест Аркадійович Михалевич — колега, вчитель, науковець, наставник, енциклопедист

Діяльність і розквіт Українського теріологічного товариства НАН України в цілому, його екологічної секції та щорічної школи-семінару теріологів ПЗТ та біологічних стаціонарів (у подальшому — «Теріологічної школи») тісно пов’язані з ім’ям Ореста Михалевича.

Орест Аркадійович все своє життя присвятив розвитку високих власних і колективних знань і досліджень у галузі екології та дотичних дисциплін — біогеографії, біометрії, охороні природи та їх передачі учням і спільнотам. На жаль, його життя згасло попри всі його намагання завжди бути в активній життєвій позиції, прекрасній спортивній формі, мандрах, найпередовішій науковій літературі... Його шлях тривав із 30 серпня 1939 р. (м. Ізяслав) до 16 березня 1921 р. (м. Київ). Попрощалися з ним 19.03.2021 на Байковому цвинтарі (Київський крематорій; прах буде поховано на Лісовому цвинтарі).

ігор загороднюк
22.03.2021

.

Публікації та інші матеріали про О. А. Михалевича

Zag. Орест Аркадійович Михалевич (Стаття про дослідника у Вікіпедії) >>>
Загороднюк, І., Е. Король, Ю. Семенов. 80 років Оресту Аркадійовичу Михалевичу (стаття на сайті ННПМ, 30.08.2029) >>>
Загороднюк, І. 2015. Видання Українського теріологічного товариства та розвиток часопису «Праці Теріологічної школи». Праці Теріологічної школи, 13: 114–142. http://doi.org/10.15407/ptt2015.13.114
Орест Ізяславець: paleorest.io.ua (один із сайтів О.А.М. про палеомузей в ННПМ) >>>
Орест Аркадійович Михалевич: профіль в Google Scholar >>>
Користувач Orestero у Вікіпедії: статистика >>>
Пам'яті Ореста Михалевича на сайті Біомодел >>>

Теріологічні публікації О. А. Михалевича

монографічні праці та окремі видання

• Межжерин, В. А., О. А. Михалевич, И. И. Важенина. 1981. Модель управляемой агросистемы. Київський університет, Київ, 1–56.
• Межжерин, В. А.,  И. Г. Емельянов, О. А. Михалевич. 1991. Комплексные подходы в изучении популяций мелких млекопитающих. Наукова думка, Киев, 1–204.
• Михалевич, О. А., А. М. Писарева, Ж. В. Розора. 1993. Каталог коллекций зоомузея Киевского университета. 1. Млекопитающие. Украинское териологическое общество. Ин-т зоол. АН УССР, Киев, Препр. № 93.7: 1–36.
• Ємельянов, І. Г., Л. П. Брагинський, О. А. Михалевич. 2001. Методичні рекомендації щодо підготовки, написання та оформлення курсових і дипломних робіт.  Міжнародний Соломонів університет, Київ, 1–114.
• Топачевський, В. О., Ю. О. Семенов, Т. В. Крахмальна, О. А. Михалевич. 2004. Палеонтологічний музей: путівник. ННПМ НАН України. Київ, 1–73.
  

Окремі статті та короткі повідомлення

• Емельянов, И. Г., О. А. Михалевич. 1975. Некоторые механизмы регуляции численности в популяции общественной полевки. Некоторые вопросы экологии и морфологии животных. Институт зоологии АН УССР, Киев, 16–18.
• Михалевич, О. А., В. А. Гайченко. 1976. О биомеханике жевания землероек. Вестник зоологии, № 3: 29–33.
• Емельянов, И. Г., О. А. Михалевич, С. И. Золотухина. 1978. Теоретическая модель сезонных ритмов животных и возможности их проявления у грызунов в условиях Украины. Вестник зоологии, № 1: 3–8. >>>
• Михалевич, О. А., И. Г. Емельянов. 1979. Роль возрастного разнообразия в динамике численности животных. Проблемы экологии Прибайкалья. IV. Популяционные аспекты экологии, 41–42.
• Емельянов, И. Г., В. А. Межжерин, О. А. Михалевич. 1980. О коэффициенте вариации, измеряющем популяционную изменчивость по многим признакам. Количественные методы в экологии животных. ЗИН АН СССР, Ленинград, 89–90.
• Францевич, Л. И., Михалевич, О. А. 1980. Оценка дисперсии значений разнообразия по формуле Шеннона-Уивера. Количественные методы в экологии животных. ЗИН АН СССР, Ленинград, 140–143.
• Межжерин, В. А., O. A. Михалевич. 1983. Связь плотности популяций мелких грызунов с состоянием их кормовой базы. Экология, № 5: 49–56.
• Межжерин, В. А., Н. В. Куруц, О. А. Михалевич, Н. Г. Ревенко. 1984. Популяционные уровни морфологических различий как этапы эволюционного преобразования. Журнал общей биологии, 45 (3): 306–317.
• Емельянов, И. Г., О. А. Михалевич. 1884. Важный вклад в экологию млекопитающих ([рец. на книгу:] П. А. Пантелеев. Биоэгергетика мелких млекопитающих. Наука, Москва, 1983, 272 с.). Вестник зоологии, № 1: 83–85. >>>
• Михалевич, О. А. 1985. Фенотипическое разнообразие: способы его определения и сравнений. Материалы 3 Всесоюз. совещ.«Фенетика популяций». Москва, 27.
• Межжерин, В. А., И. Г. Емельянов, О. А. Михалевич. 1985. Аспекты современной экологии и основные направления развития экологии млекопитающих на Украине. Вестник зоологии, № 4: 3–14. >>>
• Емельянов, И. Г.; Межжерин, В. А.; Михалевич, О. А. 1986. Методы интегральной оценки организмов. Вестник зоологии, № 3: 46–57.
• Сокур, И. Т., Михалевич, О. А. 1990. Многолетние колебания численности серых полевок и ее регуляция в агроценозах Украины. Народнохозяйственное значение грызунов на Украине. Ин-т зоол. АН УССР, Киев. Препринт; № 90.19: 3–43.
• Михалевич, О. А. 1990. Система корреляций краниологических признаков общественной полевки. 5 Съезд Всерос. териол. о-ва АН СССР, Москва, 29 января–2 февраля, 201–202.
• Котенко, Т. И.; Михалевич, О. А.; Мищенко, Ю. В. 1994. Современное состояние наземных экосистем Равнинного Крыма и перспективы их охраны. Оптимізацiя природно заповідного фонду України. Ін т зоології НАН України, Київ, 59–73.
• Крахмальная, Т. В., О. А. Михалевич, Ю. А. Семенов. 2005. Иван Григорьевич Пидопличко (к 100-летию со дня рождения). Вестник зоологии, № 6: 15–29.
• Крахмальна, Т., О. Михалевич. 2005. Безцінна спадщина зоолога-енциклопедиста: з нагоди 100-річчя від дня народження академіка І. Г. Підоплічка. Вісник Національної академії наук України, № 11: 68–73.

Ігор Загороднюк, за матеріалами профілю в Google Scholar >>>
22 березня 2021 р.