|
Борис ПОПОВ Попов Борис Михайлович — провідний фахівець в галузі фауністики кажанів, праця якого (посмертно) "Кажани України" покладена в основу першого випуску серії "Фауна України", відомий і успішний колектор зоологічного матеріалу, який у вкрай складних і не при сучасних можливостях відвідував найвіддаленіші куточки України у пошуках кажанів та їхніх сховищ. Наведена тут стаття відтворена за публікацією у випуску Теріологічного бюлетеня "Міграційний статус кажанів в Україні (2002), присвяченого пам'яті Бориса Попова >>> |
|
|
До 100-річчя з дня народження Бориса Попова 21 грудня 2013 року виповнюється 100 років від дня народження Бориса Попова — славного зоолога, відомого дослідника у галузі вивчення ссавців та птахів, одного з найвідоміших хіроптерологів України та співавтора першого випуску першого тому фундаментальної серії "Фауна України". З ім'ям Бориса Попова пов'язані розвиток планомірних маршрутних експедиційних досліджень по вивченню теріофауни України та організації стаціонарних фауністичних досліджень (зокрема в заповіднику АН "Гористе"), розгортання масштабних досліджень мікротеріофауни через вивчення живлення хижих птахів (збір та аналіз пелеток), перші кроки у вивченні міграцій кажанів в Україні, виявлення кількох нових для фауни України видів птахів та ссавців, помітного розширення знань про географічне поширення багатьох видів ссавців тощо. За ініціативою Ради теріологічної школи і за згодою керівництва Національного науково-природничого музею НАН України планується проведення читань пам'яті Бориса Попова протягом одного повного дня ІІІ тижня грудня (між 16 та 21.12.2013). Оскільки цього ж року виповнилося 100 років від дня народження Василя Абелєнцева (14.08.1913-2013), який продовжував справу Б. Попова і був його співавтором у виданні "Фауна України", наразі обговорюється версія назви зустрічі, яка би охоплювала імена обох цих визначних в українській теріології постатей. Запрошуємо до підготовки цієї зустрічі та її програми всіх небайдужих. Обговорення пропозицій див. на нашому форумі. Ігор Загороднюк Б. М. ПОПОВ ТА ПОЧАТКИ ХІРОПТЕРОЛОГІЇ В УКРАЇНІ Восени 2001 року виповнилось 60 років з часу видання першої наукової праці про міграції кажанів в Україні. Її автором був Борис Попов. Ім'я цього науковця добре відомо всім хіроптерологам. На жаль, ми майже нічого не знаємо про цю людину як особистість. Ця несправедливість пов'язана із сумною долею цілого покоління українських зоологів, яких жорстоко зачепила Друга світова війна. Б. Попов працював науковим співробітником Інституту зоології та біології ВУАН, проте його плідна наукова праця була недовгою. Деякі відомості про цього зоолога знаходимо в огляді Василя Абелєнцева з колегами, який пише про початок досліджень міграцій кажанів в Україні зусиллями Б. М. Попова від травня 1939 р. Тоді до цієї справи ще студентами залучилися В. Абелєнцев, К. Татаринов та інші тепер відомі зоологи. Б. Попов надзвичайно багато працював у полі, про що свідчать як його публікації, так і зразки різноманітних ссавців, що зберігаються у колекції Національного науково-природничого музею НАНУ. Мені відомо лише п'ять публікацій цього дослідника, від 1931 до 1941 років; дві з них безпосередньо стосуються кажанів [Попов 1936, 1941]. Ці праці та дані з етикеток на зразках, зібраних Б. Поповим (часто спільно з Антоновичем), ще стануть джерелом для відтворення експедиційної діяльності цього зоолога. Користуючись нагодою, хочу зазначити наступне. Переглянувши тисячі зразків у колекціях зоологічних музеїв, я знайшов чимало серйозних помилок і неточностей у визначеннях і супутніх записах багатьох відомих науковців. Проте колекційні зразки Б. Попова — і гризунів, і землерийок і кажанів — надійний матеріал, до того ж унікальний як за таксономією, так і за географією. В пам'ять про Б. Попова його ім'я викарбовано на меморіальній дошці, встановленій у Національному музеї в знак пошани науковцям, що загинули при обороні Києва в дні фашистської навали. Згадувана в монографіях В. Абелєнцева та К. Татаринова праця "Попов, 1940" (без посилань у бібліографії) в бібліотеках відсутня, і очевидно, була лише рукописом. Фундаментальна праця "Ряд рукокрилі, або кажани — Chiroptera", яку видано у першому випуску першого тому "Фауни України", значною мірою ґрунтується на матеріалах Б. Попова, доповнених В. Абелєнцевим і виданих від імені цих двох дослідників лише у 1956 р. Попов Б. М. Мала рясоніжка на Київщині // Український
мисливець і рибалка. — 1931. — № 7. Ігор Загороднюк (Українське теріологічне товариство) Пам'яті Б. М. Попова (До 10-річчя з дня смерті) (стаття І. Г. Підоплічко у "Збірнику праць зоологічного музею", 1952. № 25. С. 96–97 [наводиться без змін]) 20 січня 1942 р. в бою за Донбас з німецько-фашистськими загарбниками смертю хоробрих загинув старший науковий співробітник Інституту зоології АН УРСР Борис Михайлович Попов. Б. М. Попов був не тільки співробітником, але у великій мірі і вихованцем Інституту зоології. Ставши дослідником-зоологом, він вніс значний вклад у вивчення фауни ссавців і птахів УРСР. Б. М. Попов народився 21 грудня 1913 р. в м. Сумах в сім'ї агронома. Закінчивши сільськогосподарський технікум, Б. М. Попов в 1930 р. почав працювати на Київській агробіостанції в гуртку юннатів. У тому ж році він був прийнятий в лабораторію по вивченню гризунів відділу ентомології Київської сільськогосподарської дослідної станції, де успішно працював до 1932 р. За цей період Борис Михайлович брав участь у ряді експедицій по обслідуванню Київської, Чернігівської, Харківської, Вінницької та інших областей УРСР відносно шкідливих гризунів. В 1931 р. Б. М. Попов працював зоологом комплексної експедиції в районі будівництва Дніпрогесу. В цих експедиціях він зібрав численний фактичний матеріал з фауни ссавців і птахів, особливо гризунів, який збагатив фонди Зоологічного музею АН УРСР і до цього часу широко використовується при виконанні ряду зоологічних робіт. В 1933–1935-х роках Б. М. Попов працював у Плодоягідному інституті (Київ) на посаді зоолога і так само брав участь у ряді наукових експедицій, зокрема в Одеську, Кам'янець-Подільську і Житомирську області. Як здібний дослідник — фауніст і еколог, Борис Михайлович в 1936 р. прийнятий був на посаду молодшого наукового співробітника в Зоологічний музей Інституту зоології АН УРСР. Працюючи в Інституті зоології, Б. М. Попов проявив велику праце¬здатність, здібність та енергію. Поряд з оформленням вищої освіти при Київському Державному університеті і дальшою роботою над кандидатською дисертацією Б. М. Попов надрукував ряд оригінальних і ці¬кавих, перерахованих нижче, наукових праць з вивчення фауни УРСР. Основна і найбільша праця Б. М. Попова — «Кажани УРСР», яку він мав захищати як дисертацію на вчений ступінь кандидата біологічних наук, була цілком закінчена в 1941 p., але не була надрукована в зв'язку з війною. Ця праця Б. М. Попова в деякій переробці ввійде як складова частина (розділ про кажанів) до 1-го тому видання «Фауна УРСР», який готується до друку. З 1940 р. Б. М. Попов зацікавився історією фауни УРСР і почав працювати у відділі палеозоології Інституту зоології. Він провів ряд окремих палеонтологічних розкопок у Херсонській і Запорізькій областях. Б. М. Попов активно працював над поповненням виставочних і фондових колекцій Зоологічного музею не тільки зразками сучасної фауни, а й зразками викопними. Б. М. Попов брав участь в опрацюванні пліоценової фауни з піщано-гравійових відкладів р. Кучургану та Одеських катакомб. Різноманітність інтересів, велика працездатність, чітке
розуміння завдань теоретичних і прикладних робіт, любов до зоології
і постійна бадьорість та наполегливість у роботі принесли Б. М. Попову
заслужену повагу і авторитет. Як видно з офіційних документів, Б. М. Попов загинув у бою за Соціалістичну Батьківщину, проявивши мужність і геройство. Похований Борис Михайлович Попов на хуторі Довге Попаснянського
району Ворошиловградської області. Список надрукованих праць Б. М. Попова Перераховані праці Б. М. Попова не втратили свого значення до цього часу і широко використовуються радянськими зоологами. І. Г. Підоплічко |
||
| розміщено на сайті 19 березня, 2008. |
||