|
фауна на
terioshkola.org.ua
родини ссавців
синопсис родів
список видів
види-двійники
види-символи
біота війни
аналіз пелеток
ссавці-землериї
назви ссавців
фотогалерея
огляди фауни
головна сторінка
|
 Біота війни та чужорідні види
Внаслідок війни відбуваються катастрофічні зміни біоти України. Пов'язано це з низкою факторів антропогенного походження, серед яких провідними є:
1) порушення і припинення традиційних і усталених форм природокористування (рільництво, пасовищне тваринництво, водо-, лісокористування, полювання тощо),
2) руйнування природних комплексів та неконтрольовані стихії (пожежі, порушення ландшафту, рослинного і ґрунтового покривів задля отримання воєнних переваг),
3) катастрофічне забруднення довкілля, як фізичне, так і хімічне, а також біологічне, у т.ч. через появу чужорідних видів та здичавілих груп свійських тварин (див. також п. 5),
4) руйнація систем моніторингу, регуляції природних екосистем (вкл. з руйнуванням систем екологічного, епідеміологічного, природоохоронного, протипожежного, карантинного наглядів),
5) поява великої кількості здичавілих свійських та ін. видів (напр. з розплідників та звіринців), ненавмисне сприяння розселенням (експансіям) та інтродукціям чужорідних видів.
Публікації та репортажі
Посилання за темою від автора цієї сторінки:
• огляд "Втрати та зміни біорізноманіття в зонах тривалих бойових дій в Україні" >>>
• огляд "Наземні хребетні України: адвентивна складова" (ISBN 978-617-14-0080-1) >>>
• огляд "Пріоритети в охороні природи в умовах війни: Великий Луг і Великий Степ" >>>
• огляд "Природнича термінологія в описах змін біоти в умовах війни та бойових дій" >>>
• рекомендації для бійців з Der Хунта "Миші війни, або... здохнути не можна вижити" >>>
• репортаж RadioSvoboda "Миші війни: передова потерпає від навали гризунів" >>>
• репортаж ICTV "Хвостаті окупанти. Як впоратись з нашестям мишей в окопах?" >>>
• репортаж видання Світ "Українська фауна страждає від російської агресії" >>>
• репортаж "Щури та миші заполонили Херсонщину: як перемогти гризунів?" >>>
• репортаж УР1 "Миші на передовій" >>>
Заходи з обмеження присутності "мишей"
При наявності часу варто ознайомитися з різними точками зору в репортажах з фронту і від фахівців, анонсованих вище в розділі "публікації та репортажі". З переліку раніше поданих рекомендацій (der Хунта № 14 >>>) найважливішими і першочерговими є наступні:
1) обмеження привабливості позицій
важливо запобігати створенню умов, які привабливі для гризунів, зокрема вільного доступу до запасів продуктів (все варто ховати в герметичні бокси абощо), накопиченню решток їжі (треба все, що можна, згодовувати псам, закопувати або спалювати), формування, де можна, фізичних перешкод для переміщень гризунів (пороги в бліндажах, канавки навколо, можна з ловчими циліндрами), прибирання різних кутків від накопичених куп нефункціональних речей (як місць облаштування гризунами сховищ), підвішування всього, що можна (це знають всі лісники і мандрівники, краще не на стінах, а на стелі, на деревах);
2) біологічні методи боротьби
окрім факторів обмеження присутності (п. 1) важливо усіляко підтримувати участь свійських або диких хижих у регуляції чисельності і активності гризунів; насамперед на обладнаних позиціях мова має йти про котів, яких не варто додатково годувати (залиште такі смаколики для них на безмишиний період), проте важливо пам'ятати, що кіт може здобути хай 10 "мишей", на більше він не піде, а їх сотні, проте сам факт його наявності є сигналом для мишей уникати таких міць; важливо не знищувати і не розлякувати великих птахів-мишоїдів (лелеки, сови, канюки, соколи) та не нищити хижих ссавців (ласки, куни, лиси); практика показує, що хижі часто є небажаними сусідами так само, як і миші, проте тут треба шукати компроміс;
3) мікробіологія та отрути
важливо пам'ятати, що висока чисельність гризунів скоро закінчується надзвичайно потужним спалахом зоонозів (лептоспіроз, туляремія тощо), і це природних шлях регуляції популяцій, проте він несе небезпеку й людям, тому заходи безпеки при роботі з біоматеріалом (пастки, прибирання) потрібні; за відгуками військових, "мишачий тиф" та інші бактеріальні препарати (напр. на основі суспензії Salmonellа enteritidis), що викликають у гризунів черевний тиф, є високо ефективними, проте вимагають відповідних заходів безпеки; отрут придумано дуже багато, і в інтернеті є величезний вибір;
4) механічні пастки
мишовиді гризуни є дуже активними в пошуку їжі й сховищ (власне тому вони приходять і на позиції) , а тому швидко знаходять і пастки, вибір яких неймовірно великий; з традиційних найбільш ефективними є звичайні дугові мишоловки (пастки Геро); пастки-живоловки звичайно є більш складними, дорогими і незручними, хоча для екологічно свідомих бійців потрібні саме вони; дуже ефективними є різного роду ловчі циліндри (нап. 2-літрова ПЕТ-пляшка з відрізаним дном), які рекомендуємо вкопувати в різного роду кутках, а при можливості влаштовувати "ловчі канавки" (описи яких є в достатку, напр. >>>); дуже ефективними є будь-які труби (азбестові, тубуси від зарядів), заповнені сіном і з олійною приманкою, куди "набиваються" гризуни і які просто треба після доби-двох експонування витрусити в яму;
5) комбінування заходів
важливо пам'ятати, що кожний спалах чисельності гризунів доволі швидко закінчується, і зима є ключовим фактором, який "зрізає" до 90% популяції гризунів; пропри це, "мишачі пошесті" — це системне явище, і тому важливо діяти також системно, комбінуючи всі підходи, перелічені вище, для обмеження присутності і шкодочинності гризунів; проте дуже важливо пам'ятати, що гризуни — це по суті біологічна зброя, яка вражає непідготовлених, і всі три загрози, які несуть гризуни (хронічний стрес від присутності, слідів і запахів; біопошкодження, включно з системами зв'язку і життєзабезпечення; загроза отримання інфекцій, що передаються через воду або продукти, що не обробляються термічно), можуть призводити до втрат боєздатності не тільки окремих бійців, але й цілих підрозділів.
Щодо видів мишей на передовій
Якщо спалах чисельності гризунів на фронті у 2015–2017 рр. відзначався широким спектром видів, включно з хатніми і "лісовими" мишами і полівками, а надто мишаками ("лісові миші" роду Sylvaemus, найімовірніше й переважно S. uralensis & S. sylvaticus), то новий спалах 2022–2024 рр. відзначився явним домінуванням миші хатньої, Mus musculus. На жаль, детальних даних про фауну шанців і навколо них немає, як і фахівців, що могли би оцінити ситуацію, проте визначення за загальними картинками, хоч і доволі попередні, дозволяють говорити тільки про Mus musculus.
Цей чужорідний вид є сезонним екзантропом (таким, що живе поза людськими оселями) і дуже погано переживає зими. Його спалах напевно викликаний масовим розмноженням на неприбраних полях і подавленими популяціями хижаків, проте зима та епізоотії скоро зроблять свою справу, а третій рік неприбраного врожаю призведе до зміни їхньої кормової бази через зменшення частки злаків. Власне, зима, до якої цей вид не пристосований, і погнала його до людей, які створюють привабливі умови — сховища, їжа, брак природних хижих (класика екології тварин — "зона, вільна від хижацтва"), тобто в шанці, бліндажі, опорні пункти, блокпости та інші тимчасові споруди, максимально наближені до природи, а, отже, доступні й бажані для мишей. Проте, ситуація скоро зміниться.
Мало тішить, але факт — у ворогів, які південніше і східніше, тобто далі в степ, ситуація ще складніша, і гризуни, а отже й їхня боєздатність, там роблять свою справу, послабляючи їх, перегризаючи проводку, пошкоджуючи продукти, розносячи лептоспіру й туляремію, створюючи максимальний дискомфорт для окупантів. Подібне лікується подібним, чужорідне чужорідним. Отже, будемо знати, що й чужорідні гризуни допоможуть тиснути на чужорідних приматів, які мають тут знайти якщо не свою смерть, то принаймні свій зооноз та інші "окопні хвороби", і ніхто їм не допоможе. Наші ж волонтери подбають про біобезпеку бійців.
Польова дератизація
Тут представлено один із рекомендованих теріологами алгоритмів зачистки позиції від гризунів (підготовлено за консультативної участі досвідчених працівників сенепідемслужби).
1. Оцінка біотопу. Кожна позиція військових — це різної складності фортифікація, вписана в ландшафт та біотоп, інколи 2–3 суміжні біотопи. Напр. лісосмуга або вершина яру або узлісся. Важливо розуміти, чи це біотоп з власним мишачим населенням чи тут будуть переважати мігранти. Звичайно є низка слідів постійного перебування гризунів, включаючи добре помітні нори (без слідів заростання травою або заплутування павутинням, зі свіжими нагребами ґрунту), від нір можуть йти набиті мишачі стежки (зокрема й канавки поміж розсученою травою), на мишачих стежках і різних горбках може бути свіжий послід, складений купками (по 10–30 конкрецій, інколи значно більше, 5–-7 мм кожна, свіжий послід майже чорний, часто з блиском), можуть зустрічатися наземні гнізда.
2. Оцінка чисельності. Типова чисельність мишовидих для степової зони — на плакорах порядку 5–20 особин на 100 пасток за добу (п.д.), в лісових масивах — 20–40 ос./100 п.д., у заплавах — 40–60. Загалом чим закритіший і вологіший біотоп, тим вищою буде кількість гризунів (і частка інфікованих). У роки спалаху чисельності цифри у 3–4 рази більші. Наведені цифри стосуються пізньолітніх або осінніх обліків, навесні чисельність падає на порядок. Фактори природної смертності — хижаки (дрібні хижі ссавці, сови, канюки), зоонози (хвороби), голод, холод, льодяні пробки в норах, повені. Все це особливо яскраво діє у пізньоосінній, зимовий і ранньовесняний періоди, коли й припиняється розмноження гризунів, проте зростає смертність.
3. Створення непривабливості. Три ключові фактори визначають привабливість місця для гризунів, які треба мінімізувати: кормова (запахова) атракція; наявність зручних (сухих, теплих) сховищ або місць для їх облаштування; вільний від хижаків простір. Це нормальна поведінка всіх гризунів — переміщатися від несприятливих до сприятливих умов, треба просто оцінити ділянку як середовище існування гризунів. Власне, ці три фактора потрібно не тільки мінімізувати в цілому, але й сконцентрувати (або й посилити) у місцях розташування пасток. Серед ключових заходів створення непривабливості — потрібно прибрати будь-які точки накопичення хмизу, трави чи залишків їжі, в місцях розміщення людей максимально прибрати речі з кутків та підвісити їх на стіни, стелі, дерева, запакувати в контейнери або пластикові діжки. Зробити недоступними все те, що може бути їжею для гризунів, включно з кормом для котів чи псів (ідеальна підкормка мишей).
4. Обладнання підходів — одна з першочергових задач. Важливо боротися не тільки з мишами в шанцях, але й попереджати їх проникнення до фортифікацій і місць таборування. Ключовими є а) прибирання потенційних місць схову і харчування гризунів (ями з листям, залишки городини) або обробка їх репелентами, отруєною приманкою, препаратами мишачого тифу тощо; б) створення системи пасток по периметру від локацій, передусім і найпростіше — закопування ловчих циліндрів з приманкою (на основі ПЕТ-пляшок) та принаймні 1-2-метрових канавок або розкладання будь-яких 1-2-метрових тубусів від пострілів або пластикових труб з наповненням їх сіном (як сховище, з атрактантами). Найкращі атрактанти в пастках — шматки хліба або пластівці з нерафінованою олією, рештки рибних консервів на маслі, котячий корм. Звісно, присутність котів також позитивно впливає на ситуацію з гризунами.
5. Лови в шанцях. Основні місця концентрації гризунів — ті самі, що й місця атракції бійців — "спальня" й "кухня", тобто місця відпочинку, де завжди є теплі куточки і смаколики, а також місця зберігання й приготування чи розігріву їжі, а також її вживання, де навіть крихти, непомітні людям, стають "ресторанами" для гризунів. Відповідно, ці пригріті й прикормлені місця й мають стати точками розміщення механічних пасток. Категорично не радимо застосовувати в таких місцях "хімію" та "мікробіологію", тільки механічні пастки. Найкраще, якщо є можливість, використовувати не пастки-давилки, а будь-якої конфігурації живоловки, доби обходитися без контактів з вбитими тваринами і їхньою кров'ю. Пасток є дуже багато річних. З живоловок мишей можна струшувати у відра або в целофанові кульки, і вже потім знищувати або відпускати на віддалі.
6. Отрути та репеленти. Існує широкий спектр отрут та збудників "мишачих" хвороб. Проте важливо пам'ятати, що ці отрути можуть становити небезпеку не тільки для гризунів, але й для людей та свійських тварин. Звичайно всі отрути й бактеріальні препарати мають детальну інструкцію щодо застосування. Отрути найчастіше вже "посаджені" на зернову приманку, і залишається лише розкласти їх в місцях, що часто відвідуються гризунами. Неодноразово повідомлялося про ефективність "мишачого тифу" на основі сальмонел (див. вище п. "мікробіологія та отрути"). Розповіді про ультразвукові відлякувачі бійці та волонтери звичайно супроводжують іронічною посмішкою або ненормативною лексикою (що зоологи давно знають).
7. Техніка безпеки — ключова задача. Миші нашкодять і зникнуть, а зоонози можуть спричинити значні проблеми. Тому ключове — дотримання безпеки при роботі з живим і мертвим матеріалом та слідами перебування тварин. Збудники присутні в крові, збудники виділяються з сечею. Тому ніяких протирань травою засипаних мишачим послідом мисок, ніякого підсушеного після сечових міток гризунів печива, хліба або цукру. Все, що мало ризик забруднення біоматеріалом, має піддаватися термічній обробці; все, що має ризик бути забрудненим має зберігатися в недоступних для гризунів місцях. Здобутих пастками гризунів по можливості треба брати й утилізувати (прикопувати) з дотриманням безпеки, руки обробляти антисептиком.
|
