|
види-символи
на
terioshkola.org.ua
види-символи
рік зубра 2009
рік видри 2010
рік кажана 2011
рік вовчка 2013
рік свині 2019
рік вивірки 2020
рік ласки 2021
рік кота 2022
рік зайця 2023
рік куниці 2024
наша фауна >
роки звірят >
|
Ссавець-символ 2022 року в Україні — Кіт (Felis), улюбленець більшості і найобдарованіший знаками людської уваги ссавець, проте ми передусім говоримо про види дикої фауни, а тому кота лісового (Felis silvestris). Сторінка про рік Кота підготовлена за матеріалами статті "Коти дикі та свійські в природі й житті людей
(з нагоди Року кота в Україні 2022)", представленої в бюлетені Novitates Theriologicae (pars 16, 2023). Наведено огляд найпримітніших особливостей котів, як диких, так і свійських, що вирізняють їх поміж інших тварин, надто тварин тотемної групи. Огляд підготовлено у продовження традиції готувати про різних примітних тварин української фауни добірку цікавинок циклу «21 факт про унікальних істот». Добірка включає 4 розділи — таксономічний, морфологічний, поведінковий та екологічний, культурологічний. Наведено також популярні джерела в інтернеті, важливі для поширення знань про цих тварин. Особливістю цього огляду, на відміну від інших, є рівна увага до диких і свійських котів, оскільки диким котам звичайно приділяється мало уваги.
Ідея року
Коти здавна є не тільки супутниками людей, і в дикій природі, і в культурі, проте й важливими синантропами, яким людина усіляко сприяє. Це пов'язано з низкою таких ключових особливостей, як територіальність (важлива для осілого способу життя самих людей), аменсалізм (надто щодо інших хребетних, завдяки чому йде жорсткий контроль шкодочинних видів), солітарність (що важливо для господарства, де вистачить і одного кота), приязність до людей (що досягло стану релігії в міських соціумах), охайність, яка не вимагає додаткових пояснень або коментарів.
2022 рік за теріологічним календарем в Україні названо Роком Кота. Така традиція започаткована ще 2009 року і підтримується різними ініціативами і присвятами [Загороднюк 2012; Загороднюк et al. 2021]. Нариси про років звірят ми викладаємо у цьому розділі вебсайту.
 Найбільш помітними подіями останнього часу в системі знань про цих істот в Україні стали публікації «Коти в Давній Русі» на вебсайті «Музей історії Десятинної церкви» [Хамайко 2021] та «Колекції котових (Felidae) у природничих музеях України та їх значення у поширенні природничих знань» з розділом «Котові як фокус-групи в поширенні знань» [Загороднюк et al. 2022]. Відомою є й подія «Всесвітній день кішок» (World Cat Day), яку відзначають 8 серпня з ініціативи Міжнародного фонду захисту тварин «Animal Welfare».
Серед вебресурсів в Україні є й сайт, що з нагоди цих подій створив спеціальні розділи, зокрема й про різноманіття котів [Котові... 2023] й огляд диких котів Європи [Дикі коти... 2023]. Подібні матеріали про тварин, що є героями Тут наведено текст, який узято за основу матеріалу для зазначеного вебсайту, власне, його розділу «Рік кота в Україні 2022». 2022 року фото кота дикого прикрасило обкладинку журналу Theriologia Ukrainica (том 24).
21 факт про котів
Цей огляд підготовлено у продовження традиції готувати про вибраних тварин української фауни добірку цікавинок циклу «21 факт про унікальних істот». Ця добірка включає 4 розділи — таксономічний блок (5 позицій), морфологічний блок (4 позиції), поведінковий та екологічний блок (6 позицій), культурологічний блок (6 позицій).
1. Таксономія
• Кіт, який є найвідомішим ссавцем в історії сучасної цивілізації, — це назва не виду, а цілого роду, Felis Linnaeus, до якого тривалий час відносили більшість видів родини котових (Felidae), а наразі — 6 сучасних видів [Харчук 2021].
• У фауні України відомо два види котів — кіт лісовий (Felis silvestris) і кіт свійський (Felis catus), при тому між ними відомі численні гібриди за рахунок втеч свійських котів у природу, через що в багатьох регіонах частка гібридів у природі може становити до 80 %.
• Найдавніші викопні зразки котів в Україні відомі з Криму з місцезнаходжень віком 11.6–1.6 тис. років тому. Час появи свійських котів не визначений, проте відомо, що їх утримували здавна (одомашнення близько 9 тис. років тому), на теренах України з часів Руси 12 ст., тобто історія нараховує не менше 1000 років [Хамайко 2021].
• Є понад 100 порід свійських котів, але всі вони мають дуже схожу форму тіла і розмір. Є гіпотези про те, що різні породи котів походять від різних видів чи підвидів «диких» котів, проте найчастіше всіх їх виводять від номінального підвиду кота степового (Felis lybica).
• Відносно незначна кількість видів котів, поширене явище гібридизації між ними й значна однотипність порід свійських котів за формою і розмірами тіла є наслідком високої спеціалізації, однієї з найвищих у ряді хижих. Висока спеціалізація обмежує морфологічну мінливість, проте «дозволяє» високу поведінкову пластичність.
2. Морфологія
• Коти мають неймовірно гнучкий хребет із 30 хребцями, які дуже гнучко з’єднані між собою і мають особливо еластичні амортизаційні диски між ними. Така будова хребта дозволяє котам виконувати елегантні та граціозні акробатичні прийоми. Вони здатні стрибнути у висоту на дистанцію в п’ять разів більшу, ніж власний зріст. Також коти можуть прослизати через вузькі простори, оскільки у них немає ключиць, а їхні лопатки лежать медіально на тілі.
• Подушечка носа кота має ребристий візерунок, який є унікальним, подібно до відбитка пальця людини. Коти мають значно більше рецепторів запаху, ніж у людей, тому їхній нюх у 13 разів кращий. У котів є додатковий орган, який дозволяє їм відчувати запахи в повітрі — це орган Якобсона.
• Язик свійської кішки вкритий сотнями гачкоподібних сосочків, які звернені назад і використовуються для розчісування та чищення хутра. Смакові рецептори розташовані з боків, кінчика і задньої частини язика і дозволяють свійським котам сприймати гіркі, кислі та солоні смаки, але не солодкі.
• Нормальна температура тіла котів становить від 38,3 до 39,2°C. Серце кота б’ється удвічі швидше, ніж людське — від 110 до 140 разів на хвилину. Як і в людей, у котів розрізняють групи крові, таких три — генотипи А, В і АВ, з них тип А є найпоширенішим (≈ 95 % свійських кішок), тип АВ зустрічається найрідше.
3. Поведінка й екологія
• Вуха котів можуть повертатися трохи більше, ніж на 180°, що дозволяє їм слухати звуки, не повертаючи голови. Вони можуть чути на частоті від 48 до 85 000 Гц, що значно вище, ніж найвищі ноти на скрипці або межі людського слуху.
• Коти мають широке поле зору до 280°. У котів не надто хороші бінокулярний зір і здатність розрізняти кольори, але периферійний зір, що реагує на рухи, значно кращий, ніж у людей.
• Коти сплять близько 16 годин на добу. Отже, семирічний кіт не спав лише два роки свого життя. Велика тривалість сну пов'язана з тим, що ці хижаки витрачають багато енергії на полювання й дослідження довкілля, тому решту часу відпочивають.
• Хоча деякі дикі коти нявкають у дитинстві, у зрілому віці вони дуже рідко використовують цю вокалізацію. У дорослому віці, цей звук здебільшого призначений для спілкування з людьми.
• Коти муркочуть як під час вдиху, так і видиху з постійним малюнком і частотою від 25 до 150 Гц. Кошенята народжуються сліпими й глухими, вони відчувають мурчання матері своїми лапами. Коти муркочуть з різних причин, у тому числі для вираження щастя чи страху, а також як захисний механізм, зокрема щоб впоратися з болем і заспокоїтися.
• Станом на 2020 р. у світі нараховували ≈ 220 млн. котів (F. lybica catus), які проживають із господарями, і 480 млн. бездомних. Така чисельність небезпечна і для жертв цих хижих, і для популяцій котів лісового, степового й китайського — через гібридизацію. Коти щороку вбивають багато мільярдів дрібних ссавців, плазунів і птахів. Тому коти входять до списку 100 найшкідливіших інвазивних видів МСОП.
4. Культурологія
• Українська назва кіт походить від давньоруського і праслов’янського «кот», яке споріднене з германськими, кельтськими й латинськими назвами. Невідомо, яка мова була першою; отже, це давнє мандрівне слово суспільно-етнічних культур Європи й Азії.
• Давнє слов’янське слово «муркотно», збережене у поліщуків, означає самотньо: так вони говорять про людей, звичайно дітородного віку, які страждають від самотності та без кохання.
• Котові є одними з найбажаніших експонатів у колекціях зоопарків, експозиціях зоологічних музеїв та в приватному утриманні хижих звірів. У зоопарках і природничих музеях України представники родини котових посідають перше місце за інтересами з боку відвідувачів.
• В українських легендах і переказах кіт постає богоствореною істотою. Пресвята Богородиця кинула рукавицею в нечистого, який плив через море, перекинувшись на мишу. Тому з одного боку, кіт — творіння Пречистої Діви, але, з другого, він з’їв чорта, а отже, належить до тварин «нечистих». З одного боку вважалося, що коли чорний кіт перебіжить дорогу, то потрібно чекати нещастя. У той же час, кіт пов’язується з домовиком, який приносить достаток.
• Образ кота використано в численних українських колискових, загадках, приказках, казках, байках. Поширені в Україні й прізвища на основі назви тварини: Кіт, Кот, Котенко, Котик та інші.
• Лев також є тотемною твариною. Назва лев є праслов’янським запозиченням (через посередництво) із семітських мов. Отже, на Русі знали, хто такий лев, поважали його силу й давали дітям ім’я Лев (і Леонтій), яке, зокрема, дало назву місту Львів.
Інформація на популярних вебресурсах
Коти й котові — об'єкти підвищеної уваги на багатьох природничих і освітніх ресурсах, передусім інтернет-виданнях та в соцмережах. Серед таких джерел відмітимо публікації на BBC, зокрема, стаття Хелен Бріггс про два незалежні етапи одомашнення котів на Близькому Сході та в Єгипті [Бріггс 2017]. Значну частину вебсайта sehrg.at.ua присвячено котовим. Зокрема, наведено таксономічні відомості, коротку інформацію про види котових [Котові... 2023]; огляд «Дикі коти Європи» розповідає про описані 37 вимерлих європейських видів котових (на противагу до сучасних трьох видів) [Дикі... 2023]. Розділ вебсайту п’ятого каналу «Дивогляд» наводить «15 фактів про котів, що змусять вас полюбити їх ще більше» Дивопогляд 2022]. Цікаво, що вони майже не перетинаються з наведеними нами 21 фактом, які подібно до інших таких колекцій, стають матеріалами розділу «Види-символи, тотемні види» на сайті Теріологічна школа [Загороднюк 2023].
До Всесвітнього дня кішки (8 серпня) добірку цікавих фактів про котів опублікував вебсайт «Запоріжжя. Культура» [Цікаві факти 2020]. Вебсайт Міжнародного союзу охорони природи наводить відомості про поширення, екологію, стан популяцій і заходи з охорони котових [Gerngross et al. 2023]. Інформацію про морфологію, поширення, поведінку, розмноження й екологію диких котів подає Вебсайт Animal Diversity Web [Toenjes 2014].
Післямова
Рік кота завершився, проте коти залишаються не тільки в пам'яті, але й у житті багатьох людей і багатьох екосистем. Ця їхня роль є вагомою і тому котам приділяється надзвичайна увага. Як і в усіх проявах наших популярних знань про природу, важливо розрізняти особини, популяції й види.
Представники родини котових у природі повинні охоронятися і на рівні особин, і на рівні популяцій, і на рівні видів, що представлені в тій чи іншій екосистемі або в біомі загалом. Коти в житті людей важливі передусім як особини — вони майже завжди персоналізовані, мають власні імена й адреси (навіть паспорти), проте як популяціям їм, на відміну від багатьох видів диких котів, ніщо не загрожує. Тому мова має йти саме про особин. Постановка ж питання про загрози популяціям і потреби охорони на рівні урбоекосистем є очевидними перебільшеннями проблем, оскільки ознак занепаду популяцій немає, і є зовсім інша проблема — жорстоке поводження з тваринами, загибель їх від автотранспорту, бездумний випуск тварин з домівок для поповнення здичавілих груп (feral cats та stray cats). А це зовсім інша проблема, яка не має стосунку до охорони природи, де є реально важливіші задачі.
Отже, сподіватимемося, що коти залишаться улюбленцями людей не тільки в домівках, зоопарках, музеях чи кіно, але й у дикій природі. І саме дикі (лісові, очеретяні, барханні та інші) коти мають отримати належну турботу. Натомість «популяції» здичавілих безпритульних котів мали би бути максимально обмежені тими районами, де коти виконують свою місію мишоловів, позаяк міста не повинні вирізнятися «популяціями» котів-безхатченків, які живуть на подачках й біля смітників. Коти, як свійські, так і дикі, заслуговують на постійну увагу з боку всіх людей, які, фактично зробивши їх тотемами цивілізації, суттєво нашкодили їхнім природним популяціям і мають спокутувати це щоденними турботами про цих звірів.
Цитовані джерела
Бріггс, Х. 2017. Як коти завоювали стародавній світ. BBC webstite, 20 червня 2017 URL
Дивопогляд... 2022. 15 фактів про котів, що змусять вас полюбити їх ще більше. Вебсайт 5.ua (розділ Дивопогляд), 17 лютого 2022 р. URL
Дикі коти... 2023. Дикі коти Європи. Вебсайт sehrg.at.ua. URL
Завадська, В., Я. Музиченко, О. Таланчук, О. Шалак. 2002. 100 найвідоміших образів української міфології. Орфей, Київ, 1–448. URL
Загороднюк, І. 2012. Види-символи та тематичні роки звірів в Україні. Novitates Theriologicae, 8: 74. URL
Загороднюк, І., К. Очеретна, С. Харчук, М. Коробченко. 2021. Види-символи, дні та роки тварин у природознавчих заходах та діяльності музеїв. Geo&Bio, 20: 135–159. CrossRef
Загороднюк, І., С. Харчук, Є. Улюра, [et al.]. 2022. Колекції котових (Felidae) у природничих музеях України та їх значення у поширенні природничих знань.Geo&Bio, 23: 15–52.CrossRef
Загороднюк, І. 2023. Види-символи, тотемні види. Теріологічна школа (вебсайт Українського теріологічного товариства), 2010–2023. URL
Котові... 2023. Котові (Felidae) — родинне дерево. Вебсайт sehrg.at.ua. URL
Мельничук, О. С. (ред.). 1985. Етимологічний словник української мови. Том 2 (Д–Копці). Наукова думка, Київ, 1–572.
Хамайко, Н. 2021. Коти в Давній Русі. Музей історії Десятинної церкви (website). 04.21.2021, online: http://mdch.kiev.ua/node/874
Харчук, С. 2021. Огляд історії таксономії та критеріїв виду в родині котових (Felidae). Novitates Theriologicae, 12: 300–314. CrossRef
Цікаві факти... 2020. Цікаві факти про котів. Вебсайт cultura.city. Департамент культури і туризму Запорізької міської ради. Студія Jam Development. URL
Gerngross, P.; H. Ambarli, F. M. Angelici, [et al.]. 2023. Felis silvestris. In: The IUCN Red List of Threatened Species. URL
Gol’din, P., E. Gladilina, D. Startsev. 2015. The latest dated historical record of the wildcat (Felis silvestris) from Crimea. Proceedings of the Theriological School, 13: 57–60. CrossRef
Toenjes, N. B. A. 2014. Felis catus. Animal Diversity Web. URL
|
