|
ДОСЛІДЖЕННЯ І ДОСЛІДНИКИ ССАВЦІВ-ЗЕМЛЕРИЇВ
УКРАЇНИ І СУМІЖНИХ КРАЇН
Марина Коробченко та Ігор Загороднюк
(неопублікований рукопис)
Вступ
Ссавці-землериї — сліпаки (Spalax),
сліпушки (Ellobius) і кроти (Talpa)
— неодноразово ставали об'єктами спеціального аналізу
науковців, у тому числі при проведенні дисертаційних та
інших фахових досліджень. Нам відомо принаймні 8 спеціальних
дисертаційних та монографічних досліджень, які стосуються
видів фауни України і включають аналіз матеріалів, зібраних
в межах сучасної території України. Дослідження землериїв
на теренах України започатковано Йоганном Еркслебеном
(Erxleben, 1777), Петром Палласом (Pallas, 1778, 1811),
Олександром Нордманом (Nordmann, 1839, 1840, 1858) та
іншими відомими дослідниками, проте на початках зоології
цих звірів описували переважно лише як складову регіональних
фаун (напр., Zawadski, 1840; Кесслер, 1850; Чернай, 1853
та ін.). Далі аналізуються тільки праці, спеціально присвячені
землериям. Аналіз проведено за трьома періодами: перша
половина ХХ ст., середина ХХ століття, кінець ХХ
та початок ХХІ століття.
Об’єкти аналізу
Основну увагу при підготовці цього огляду
приділено працям, що стосуються безпосередньо популяцій
ссавців-землериїв, поширених в межах території України
та суміжних теренів інших країн. Охоплено весь період
досліджень фауни від перших наукових праць часів Паллас
до сьогодення. В окремих випадках в огляд включали роботи,
які могли бути проведені на віддалених популяціях поширених
в Україні видів, якщо такі роботи стосувалися характеристики
цих видів загалом або й загалом землериїв.
Перша половина 20 століття
У цей період спеціальних досліджень землериїв
майже не було, і більшість дослідників описувало сліпаків,
сліпушків та кротів у обсязі всієї наявного теріофауни.
У той самий час в частині оглядів та інших публікацій
вже з'являлися прямі згадки назв землериїв у назвах статей
чи розділів монографій. Серед інших варто згадати огляди
Олександра Мигуліна "Обзор грызунов Украины. Conspectus
glirium Ucrainae" (Мигулин, 1928) та його монографію
"Звірі УРСР (матеріали до фауни)" (Мигулін,
1938).
Першим повновагомим дослідженням, яке стосувалося
всієї групи сліпаків у світовому масштабі, стала праця
Лайоша Мегеля "Species Generis Spalax"
(Mehely, 1909), видана в Будапешті обсягом 334 сторінки.
У цій праці створено основу всіх сучасних класифікацій
сліпаків та близьких до них груп (аналіз історії класифікації
див.: Топачевський, 1969; Коробченко, Загороднюк, 2009).
У цій праці, поміж іншого, вперше описано вид Spalax
polonicus Mehely (тип з Тернопілля, = Spalax
zemni Erxl.).
Наступним яскравим дослідником сліпаків,
інтереси якого були обмежені фауною України і тематикою
"боротьбістики" зі шкідниками сільського господарства,
стала Євдокія Решетник (інколи як "Решітник").
Її праці щодо сліпаків (а так само й ховрахів) не втратили
своєї значущості дотепер і значною мірою сприяли появі
оглядів таких науковців, як Сергій Огньов (Огнев, 1940,
1947) та Вадим Топачевський (Топачевский, 1969). Дві найвідоміші
праці цієї дослідниці вийшли з розривом у два роки (Решетник,
1939, 1941), і були присвячені базовим знанням про цю
групу: систематика, поширення, мінливість, особливості
біології та екології. Друга праця (1941 року) по суті
є розгорнутою і доопрацьованою версією першої. Її повна
назва — "Матеріали до вивчення систематики, географічного
поширення та екології сліпаків (Spalacinae) УРСР".
Праця видана в серії "Збірник праць Зоологічного
музею" (Київ) в № 24 за 1941 рік. Судячи з насиченості
цієї праці фактичним матеріалом та поважного її обсягу
(74 сторінки), а також відсутності у каталогах вказівок
на дисертацію цієї дослідниці (та й загалом зоологічних
дисертацій в ті часи), можна припустити, що ця робота
була кваліфікаційною, хоча й не мала назви "дисертація".
Подібну до праці Є. Решетник за сільськогосподарським
спрямуванням роботу було зроблено й у стосунку до кротів.
Попри шкодочинність сліпаків, кроти мало відрізнялися
від сліпців для загалу, який і тих і інших розглядав як
шкідників ланів і сіножатей. Врешті, на хвилі цього сплеску
«боротьбістики» була підготовлена капітальна праця М.
Єфіменко (1941) «Живлення крота і його народногосподарське
значення в УРСР». Очевидним результатом цього дослідження
стало доведення до суспільства важливої ролі кротів у
консумуванні численних ґрунтових безхребетних, як олігохет,
так і членистоногих.
У той самий час, послуговуючись поміж іншим,
і матеріалами й описами Є. Решетник, тему систематики
й морфологічної мінливості сліпаків розвинув Сергій Огньов
у праці "Систематические соотношения и проблема взаимного
родства различных форм слепышей" (Огнев, 1940). Згодом,
вже у серії "Звери СССР и прилежащих стран"
Сергій Іванович присвятив сліпакам значний обсяг (84 сторінки
в томі 5) свого багатотомного огляду теріофауни СРСР (Огнев,
1947).
У чай же час з'являється перша спеціальна
публікація про сліпушків (Ellobius), до того
майже не згадуваних дослідниками фауни України або згадуваних
вкрай поверхнево: "До питання про підвидовий склад
сліпачків (Ellobius talpinus Pall.) Європейської
частини СРСР" (Зубко, 1940). Зубком, зокрема, описано
новий підвид сліпушка — Ellobius talpinus tanaiticus
(Зубко, 1940). На жаль, матеріали Я. Зубка не виявлено
в жодній з колекцій (виходячи з приміток у таблицях, можливим
місцем зберігання колекцій є Зоологічний інститут Санкт-Петербургу).
На довгі роки цей опис залишився єдиним повноцінним морфологічним
описом цього виду з території України і Підкавказзя, проте
дотепер ключові помилки в адресації морфологічних описів
до раніше описаних назв таксонів не виправлені. У цей
самий час стислі описи сліпушків було наведено в монографії
О. Мигуліна (1938) "Звірі УРСР".
Середина 20 століття
У повоєнні роки основна спрямованість зоологічних
досліджень була пов'язана з господарським значенням землериїв.
Зокрема, у цей період підготовлено дисертацію щодо рийної
діяльності сліпаків, як з точки зору сільськогосподарської,
так і середовищетвірної значущості (Гуляевская, 1954).
Ця робота, значною мірою пов'язана з вивченням східноукраїнських
популяцій Spalax microphthalmus, була по суті
першим повноцінним дослідженням власне екології землериїв,
яке надалі було продовжене у працях та дисертаційних дослідженнях
науковців останньої третини 20 ст. (А. Пузаченка, О. Пахомова
та ін.). На жаль, цей науковець залишив мало спеціальних
публікацій і не продовжив започатковані ним дослідження.
Продовженням цих досліджень стала дисертація Л. Овчиннікової
"Обыкновенный слепыш (Spalax microphthalmus
Guld.) юго-восточной части Черноземного центра (экология,
биологические основы борьбы)" (Овчинникова, 1971).
У цей період з'явилося і перше докладне
біоекологічне дослідження сліпушків (Ellobius talpinus)
на теренах України: Яків Зубко спільно з С. Остряковим
виявив цей вид на Запоріжжі і подав докладні описи його
біології у статті "О размножении слепушонки (Ellobius
talpinus Pallas) на юге Украины" (Зубко, Остряков,
1961). Це дослідження аж до статей І. Сахна (1972,
1978) щодо сліпушка на Луганщині стало фактично єдиним
повноцінним описом виду з території України, оскільки
у працях інших дослідників цей вид, якщо і згадувався,
то наводився суто формально, часто просто у переліках
фауни (напр., Писарева, 1955).
Наступним визначним періодом в історії
досліджень землериїв стала наукова робота Катерини Янголенко,
присвячена сліпакам Буковини. Підсумки цього дослідження
викладені автором в низці спеціальних публікацій (Янголенко,
1963, 1966 та ін.) та в дисертації, захищеній 1965 року:
"Экология слепышей рода Spalaх и их хозяйственное
значение на Буковине". Одним з найвизначніших результатів
цього дослідження стало розплутування клубка протиріч
у визначеннях видових меж між трьома формами сліпаків
(грецький, подільський, білозубий), яких попередники об'єднували
або комбінували у найрізноманітніші пари таксонів з невизначеними
морфологічними і географічними межами (напр., у працях
Івана Шнаревича). Правильність цих поглядів підтверджена
низкою подальших досліджень (напр., Топачевський, 1969).
Найвизначнішою працею цього періоду стала
монографія Вадима Топачевського "Слепышовые (Spalacidae)"
(Топачевский, 1969), виданій в серії "Фауна СССР"
(Том 3. Млекопитающие. Выпуск 3). Це дослідження, захищене
Вадимом Олександровичем як докторська дисертація, не тільки
підвело підсумки усіх попередніх досліджень сліпакових
фауни України та суміжних країн, але й стало найбільш
повновагомим оглядом родини Spalacidae у світовому мірилі
та містило докладний аналіз таксономії та морфології сліпаків
за весь історичний період існування цієї групи. В цій
праці наведено докладні описи всіх відомих на той час
видів та підвидів, ревізовано структуру їхніх родинних
стосунків, обґрунтовано видовий статус низки форм (напр.,
Spalax arenarius, Nannospalax nehringi) і описано
кілька нових видів зі складу викопних фаун півдня України.
Дослідженням і персоні Вадима Топачевського, який був
довгі роки головою Українського теріологічного товариства,
присвячено на цьому сайті окрему сторінку.
Широке поширення протягом 1970-х років
порівняльно-генетичних методик дослідження ссавців привертало
увагу дослідників до сліпаків та сліпушків як видів з
обмеженими можливостями до розселення і спрощеною просторовою
структурою популяцій. Визначний внесок у такі дослідження
вніс відомий еволюціоніст Микола
Воронцов, який спільно зі співробітниками своєї лабораторії
(Є. Ляпуновою, Л. Мартиновою, Л. Якименко, І. Баклушинською
та ін.) вивчав мінливість каріотипу, протеїнів та дискретних
морфологічних ознак у гризунів землериїв на значних географічних
обшарах, включаючи й матеріали з України. Серед цих праць
варто згадати капітальні статті щодо родинних стосунків
сліпаків на підставі аналізу білків крові (Воронцов та
ін., 1977), дослідження цитогенетики та морфології як
сліпаків, так і сліпушків (Lyapunova et al., 1974, 1980
та ін.) тощо. Надалі з цієї школи виросли нові кандидати
та доктори наук, всі у галузі генетики та еволюціоністики
(Якименко, 1984; Баклушинская, 2005).
Інтерес до вивчення землериїв продовжився
у цей період і в працях Ганни Сеник, об'єктом дисертаційних
досліджень якої стали комахоїдні (Insectivora) західних
областей України, переважно Карпат. У рамках цього дослідження
Г. Сеник вивчила особливості морфології кротів, представлених
у Карпатах дрібною сліпою формою, помітно відмінною за
названими ознаками від рівнинних кротів (Сеник, 1974).
Ця тема була надзвичайно цікавою у зв'язку з тим, що розгорнуті
на той час дослідження з таксономії, цитогенетики і біогеографії
кротів показали високий рівень диференціації географічних
популяцій крота і наявність низки морфологічно близьких
форм видового рангу у групі "сліпих" кротів
(Talpa ex gr. "caeca"), поширених
у гірських і передгірних районах Апеннін, Балкан і Кавказу
(Niethammer, 1990). Такі припущення щодо карпатських популяцій
крота висловлювалися неодноразово (напр., Grulich, 1969).
Дослідження західноукраїнських популяцій крота дозволили
говорити про таксономічну однорідність цих матеріалів
і значну роль екоморфологічної пластичності Talpa
europaea у формуванні його географічної мінливості,
що збігалося з оцінками цитогенетиків (Zima, 1983) та
морфологів (Niethammer, 1990).
У 1970-х роках дослідження, проведені Іваном
Сахном (Луганський педінститут), дозволили з'ясувати наявність
у фауні Придінців'я сліпушка, Ellobius talpinus,
при тому доволі потужних його популяцій (Сахно, 1971).
Подальші дослідження дозволили підготувати докладні описи
біології цього виду землериїв, включаючи структуру поселень
та особливості живлення сліпушка (Сахно, 1978). Ця робота
виявилася першим однозначним описом виду для східних областей
України, звідки вид раніше вказували непевно і часто із
сумнівами (напр., Чернай, 1853; Попов, 1939). Ці описи
сліпушків з Луганщини залишалися єдиними згадками про
Ellobius talpinus в Україні аж до 1990-2000-х
років, коли вид було описано для Криму (Товпинець, 1993),
Придінців'я (Кондратенко та ін., 2003; Коробченко, 2008)
та Придніпров'я (Коробченко та ін., 2010).
Кінець 20 та початок 21 століття
Наприкінці 1980-х та у 90-х роках дослідженнями
землериїв почав активно займатися Олександр Пахомов (Дніпропетровський
університет), на основі яких цим дослідником було підготовлено
і захищено (з розривом у 12 років) дві дисертаційні праці:
1987 — "Почвенно-экологическая роль роющей деятельности
млекопитающих в лесных биогеоценозах степной зоны УССР"
(кандидатська), 1999 — "Биогеоценотическая
роль млекопитающих в почвообразовательных процессах степных
лесов Украины" (докторська). За матеріалами цих двох
досліджень автором опубліковано цілу низку спеціальних
праць, основні положення яких викладено автором у спільній
з акад. В. Булаховим монографії "Біологічне різноманіття
України. Дніпропетровська область. Ссавці (Mammalia)"
в розділі "Функціональна роль ссавців у екосистемах",
викладеному в повнотекстовому форматі на цьому сайті (Булахов,
Пахомов, 2006).
Активні дослідження екології сліпаків на
території російської частини Слобожанщини (Курщина та
Білгородщина) розгорнув у цей період Андрій Пузаченко
(1991, 1993, 1996, 1999; Пузаченко, Власов, 1993а-б).
Центральною подією цього циклу досліджень став захист
відповідної дисертації "Популяционная экология обыкновенного
слепыша Spalax microphthalmus Guld. (Rodentia,
Spalacidae)" (Пузаченко, 1994), проте монографічного
видання автор не підготував, хоча величезний обсяг отриманих
автором результатів і значна глибина цього дослідження
очевидно мають бути відтворені у вигляді повновагомої
монографії. Цим дослідником підготовлено низку розгорнутих
видових нарисів про кожний з видів сліпаків на веб-сайті
"Центру охорони дикої природи" (>>>).
Значний прогрес досягнуто і в царині вивчення морфологічної
та цитогенетичної мінливості сліпаків (Пузаченко, Баклушинская,
1997; Пузаченко, 2001, 2006).
На початку 1990-х років морфологічні дослідження
землериїв розгорнув Сергій Пасічник (Ніжинський університет)
під керівництвом проф. Михайла Ковтуна (Інститут зоології
НАНУ). Об'єктом цих досліджень стала специфічна екоморфологічна
тема — "Морфофункціональний аналіз потиличної області
черепа деяких міоморфних гризунів, що транспортують ґрунт
головою" (Пасічник, 1992, 1994), захищена 1994 року
як кандидатська дисертація. На жаль, автор припинив ці
дослідження відразу після захисту дисертації і перекваліфікувався
в рослинництво.
На межі 1980/90-х років помітку активність
у вивченні рідкісних видів сліпаків, що були внесені до
"Червоної книги України" (1980, 1994) проявила
Неоніла Філіпчук. Спільно з досвідченим дослідником сліпаків
Катериною Янголенко ця дослідниця підготувала і опублікувала
кілька статей про сучасний стан популяцій та поширення
найбільш раритетних видів, зокрема сліпака білозубого
(Филипчук, Янголенко, 1986) та сліпака буковинського (Янголенко,
Филипчук, 1990). Важливим кроком у вивченні землериїв
стало дослідження Миколи Товпинця про особливості поширення
та біотопної приуроченості сліпушка в Криму (Товпинец,
1993). Фактично ця праця кримського колеги стала єдиною
спеціальною публікацією про вид на півдні України загалом
та у Криму зокрема за весь час після досліджень С. Огнева
(1916) по теріофауні Криму та Я. Зубка (1940) по
сліпушкам Приазов'я і Придніпров'я.
У цей самий час у Причорномор'ї почала
активно працювати Зоя Селюніна, і основним об'єктом її
досліджень став найбільш вузькоареальний вид сліпаків
(та й усіх європейських ссавців) — сліпак піщаний (Spalax
arenarius Reshetnik). Завдяки цим дослідженням на
сьогодні дуже чітко описано біотопний розподіл та межі
поширення цього виду на нижньодніпровських пісках загалом
та в межах Чорноморського заповідника зокрема, показники
чисельності та їхня сезонна динаміка (Селюніна, Тлуста,
2001, Селюніна, 2003, 2008).
На початку 2000 років тематикою порівняльно-генетичних
досліджень сліпаків (Spalax) активно зайнявся
один з наших колишніх студентів — Олексій Тітов. Ним було
зібрано значний за географією матеріал (Буковина, Нижньодніпровські
піски, Луганщина тощо), проте через низку життєвих проблем
і жахливих катаклізмів ці матеріали значною мірою були
втрачені, а дисертація знищена разом із майном, через
що цей дослідник різко змінив своє життя і покинув наукову
роботу. На жаль, публікацій про результати цих досліджень
О. Тітов (нині — Елімелех) не залишив.
У цей період помітно пожвавилися дослідження
кротів. Одним з напрямків таких досліджень стало вивчення
особливостей живлення крота. Такі матеріали з Розточчя
і Західного Поділля активно накопичують наші львівські
колеги, які вже мають спеціальні публікації з цього приводу
(Хоєцький та ін., 2002; Ходзінський, Різун, 2003). Землерийну
активність прикарпатських популяцій крота (Старосамбірщина)
активно досліджує Тетяна Куцериб (Дрогобицький педагогічний
університет). Ці дослідження присвячені переважно екскаваторній
діяльності кротів в різних типах місцезнаходжень та в
різні сезони року (Куцериб, 2004, 2006, 2007 а-б, 2009).
Автор наводить докладні метричні характеристики пориїв
кротів і проводить порівняння розмірів кротовин за різних
умов життєдіяльності тварин. На підставі аналізу землерийної
діяльності досліджено поширення і окремі популяційні показники
(щільність поселень, розподіл за біотопами) білозубого
сліпака (Nannospalax leucodon) на Буковині (Тащук
та ін., 2008).
У ці ж роки таксономією і систематикою
гризунів, у т. ч. й сліпаків, зайнявся Ігор Загороднюк.
Зокрема, у його праці "Обзор рецентных таксонов Muroidea
(Mammalia), описанных с территории Украины (1777–1990)"
(Загороднюк, 1992) проведено повну ревізію усіх таксонів
сліпаків, описаних з території України (а таких виявилося
9: arenarius, diluvii, graecus, leucodon, pallasi,
podolicus, polonicus, typhlus, zemni). Зокрема, було
показано чинність низки назв (у т.ч. zemni для
podolicus та polonicus) і уточнено типові
місцезнаходження низки раніше описаних форм (у т.ч. для
Mus typhlus Pallas, 1778 — як "степи Приазов'я";
для Spalax Pallasii Nordmann, 1839, для (Glis)
zemni Erxleben, 1777 тощо) та місця зберігання типових
зразків низки видів і підвидів. Надалі всі ці відомості
розвинуто у огляді-ревізії "Таксономія та рівні диференціації
сліпаків (Spalacidae) фауни України і суміжних країн"
(Коробченко, Загороднюк, 2009). Друга частина цього огляду,
присвячена сліпушкам (Ellobius), поки знаходиться
у стадії доробки.
Врешті, на цей час один з авторів цього
огляду — Марина Коробченко — виконує дисертаційне дослідження
"Поширення, морфологічна мінливість та екологія сліпаків
(Spalax) і сліпушків (Ellobius) лівобережної
України" (аспірантура при Національному науково-природничому
музеї НАНУ з 2008 р.). Автор проводить аналіз землериїв
у кількох напрямках: аналіз поняття життєвої форми "землерий"
та екоморфологічних взаємин землериїв (Коробченко, 2009а;
Коробченко, Загороднюк, 2009), аналіз землерийної активності
сліпушків (Коробченко, Загороднюк, 2008), особливості
просторової структури поселень і мережива ареалів сліпушка
на сході України (Коробченко, 2008а; Загороднюк, Коробченко,
2008), аналіз таксономії та морфологічної мінливості (Коробченко,
Загороднюк, 2009), динаміка ареалів крота у степовій зоні
(Коробченко, 2008б, 2009б), дослідження наземної активності
землериїв (Коробченко, 2009б).
Сучасний період активності науковців у
вивченні землериїв пов'язаний переважно з оцінками поширення,
чисельності, біотопної приуроченості, сезонної активності
та інших аспектів екології на підставі аналізу рийної
активності землериїв в різних регіонах України. Морфологічні,
генетичні і таксономічні дослідження зараз майже не розвиваються.
Пов'язано це з низкою факторів, серед яких головними є
домінування прижиттєвих методик досліджень без вилучення
тварин з природи, обмежені можливості у організації і
проведенні лабораторних досліджень, переважання екологічної,
созологічної та біогеографічної компонент у зоологічних
дослідженнях.
Найголовніша література про землериїв
фауни України
Ця сторінка містить добірку публікацій,
присвячених різним аспектам досліджень ссавців-землериїв
фауни України, переважно сліпаків (Spalacidae) та сліпушків
(Ellobius). В основі цього огляду — праці українських
колег та колег з суміжних країн. Статті наведено за абеткою,
для більшості з них вміщено лінки на pdf. Загалом у поданій
нижче бібліографії наведено дані про 90 праць (є 20 pdf),
у т. ч. 14 монографій та дисертацій, 31 стаття за період
до 1990 р. (включно) та 45 статей за період після
1990 року до сьогодення.
Монографії та дисертації про землериїв
- Баклушинская И. Ю. Проблемы
хромосомного видообразования, гибридизации и определения
пола на примере слепушонок рода Ellobius (Mammalia,
Rodentia): Дис. ... докт. биол. наук / 03.00.15 – Генетика.
— Москва, 2005. — 320 с.
- Гуляевская Н. С. Роющая
деятельность (Spalax micropthalmus Guld) и
ее ландшафтное и сельскохозяй-ственное значение: Автореф.
дис. ... канд. биол. наук. — Москва, 1954. — С. 1–17.
- Мартынова Л. Я. Сравнительная
генетика и границы видов двух групп роющих млекопитающих:
слепышей и цокоров (Spalacidae и Myospalacinae, Rodentia):
Дис. ... канд. биол. наук. — Новосибирск, 1977. — 185
с.
- Новиков Е. А. Физиологическая
цена адаптаций к подземному образу жизни: обыкновенная
слепушонка (Ellobius talpinus Pall.) в сравнении
с наземными грызунами: дис. ... докт. биол. наук: 03.00.08
/ Ин-т систематики и экологии животных СО РАН. — Новосибирск,
2008. — 393 с.
- Овчинникова Л. С. Обыкновенный
слепыш (Spalax microphthalmus Guld.) юго-восточной
части Черноземного центра (экология, биологические основы
борьбы): Автореф. дис. ... канд. биол. наук. — Воронеж,
1971. — С. 1–17.
- Пасечник С. В. Тенденции становления
челюстного аппарата и височно-затылочной области черепа
у некоторых роющих грызунов. Дис. ... канд. биол. наук.
— Киев, 1993. — 216 с.
- Пахомов А. Е. Почвенно-экологическая
роль роющей деятельности млекопитающих в лесных биогеоценозах
степной зоны УССР: Автореф. дис. ... канд. биол. наук.
— Днепропетровск, 1987. — С. 1–16.
- Пахомов А. Е. Биогеоценотическая
роль млекопитающих в почвообразовательных процессах
степных лесов Украины: Дис... д-ра биол. наук: 03.00.16
/ Днепропетровский гос. ун-т. — Днепропертровск, 1999.
— 469 с.
- Пузаченко А. Ю. Популяционная
экология обыкновенного слепыша Spalax microphthalmus
Guld. (Rodentia, Spalacidae): Автореф. дис. ...
канд. биол. наук / 03.00.16 / ИЭМЭЖ РАН. — Москва, 1994.
— С. 1–17. (Дисс. — 212 с.).
- Топачевский В. А. Слепышовые
(Spalacidae). — Ленинград: Наука, 1969. — 248 с. — (Фауна
СССР. Том 3. Млекопитающие. Выпуск 3).
- Харченко Н. Н. Экология норных
зверей: На примере центра Русской равнины: Дис. … докт.
биол. наук / 03.00.16 Экология. — Воронеж, 2004. — 405
с.
- Якименко Л. В. Цитогенетическая
и морфологическая дифференциация слепушонок надвида
Ellobius talpinus Pall.: Дис. ... канд. биол.
наук / Владивосток, Москва / 03.00.15 — Генетика. —
Москва, 1984. — 281 с.
- Янголенко Е. И. Экология слепышей
рода Spalax и их хозяйственное значение на
Буковине: Автореф. дис. ... канд. биол. наук / Львовский
университет. — Львов, 1965. — С. 1–19. (Дис. … канд.
биол. наук. — Черновцы, 1965. — С. 1–230).
- Mehely L. Species Generis Spalax.
— Budapest, 1909. — 334 p.
- Begall S., Burda H., Schleich C.
E. (eds.). Subterranean Rodents: News from Underground.
— Berlin, Heidelberg, New York: Springer, 2007. — 340
p.
Статті про землериїв за період до 1990
р.
- Браунер А. А. Систематические
и зоогеографические заметки о тушканчике, сером суслике,
байбаке и кроте. Записки крымского общества естествоиспытателей
природы. — 1913. — Вып. 3. — С. 60–70
- Воронцов Н. Н., Мартынова
Л. Я., Фомичева И. И. Электрофоретическое
сравнение белков крови слепышовых фауны СССР (Spalacidae,
Rodentia) // Зоологический журнал. — 1977. — Том 56,
вып. 8. — С. 1207–1215.
- Воронцов Н. Н., Якименко Л. В.
Морфометрический анализ изменчивости черепа слепушонок
(Ellobius, Rodentia) // Зоол. журнал. — 1984.
— Том 63, вып. 12. — С. 1865–1877.
- Висоцький І. Про зінське щеня
і кротовини // Зоологічний журнал України. — 1921. —
Том 1. — С. 16–19.
- Гизенко А. И. О численности
песчаного слепыша и емуранчика на Украине // Вестник
зоологии. — 1985. — № 1. — С. 84–85.
- Дукельская Н. М. Биология
слепыша и испытание различных способов борьбы с ним
// Труды по защите растений. — 1932. — Том 4, вып. 5.
— С. 23–46.
- Єфіменко М. Живлення крота
і його народногосподарське значення в УРСР // Збірник
праць Зоологічного музею. — 1941. — № 24. — С. 97–143.
- Зубко Я. П. До питання про
підвидовий склад сліпачків (Ellobius talpinus Pall.)
Європейської частини СРСР (попереднє повідомлення) //
Наукові записки / Харківський державний педагогічний
університет. — 1940. — Том 4. — С. 191–194.
- Зубко Я. П., Остряков С. И.
О размножении слепушонки (Ellobius talpinus Pallas)
на юге Украины // Зоол. журнал. — 1961. — Том 40, вып.
10. — С. 1577–1579.
- Мартынова Л. Я., Воронцов Н. Н.,
Ляпунова Е. А. Кариологическая дифференциация слепышовых
(Rodentia, Spalacinae) // Систематика и цитогенетика
млекопитающих: Материалы Всесоюзного симпозиума. — Москва:
Наука, 1975. — С. 12–13.
- Овчинникова С. Л. Некоторые
особенности экологии обыкновенного слепыша Spalax
microphthalmus в Черноземной полосе // Зоол. журн.
— 1969. — Том 48. № 10. — С. 1564–1570.
- Овчинникова Л. С. Распространение
обыкновенного слепыша (Spalax microphthalmus Guld.)
в юго-восточной части Черноземного центра // Труды Воронежск.
ун-та. — 1971. — Вып. 93. — С. 80–83.
- Огнев С. И. Систематические
соотношения и проблема взаимного родства различных форм
слепышей // Бюл. Моск. о-ва любит. прир. — 1940. — Том
49, № 2. — С. 33–41.
- Огнев С. И. Семейство Spalacidae
— Слепыши // Огнев С. И. Звери СССР и прилежащих стран.
Том 5. — Москва, Ленинград: Изд-во АН СССР, 1947. —
С. 558–641.
- Підопличко І. До вивчення копальних
гризунів України // Український мисливець та рибалка.
— 1929. — № 1. — С. 22–24.
- Решетник Є. Г. До систематики
і географічного поширення сліпаків (Spalacidae) в УРСР
// Збірник праць Зоологічного музею. — Київ, 1939. —
№ 23. — С. 3–21.
- Решетник Є. Матеріали до вивчення
систематики, географічного поширення та екології сліпаків
(Spalacinae) УРСР // Збірник праць Зоологічного музею.
— Київ, 1941. — № 24. — С. 23–95. >>>
(pdf 2,34 mb)
- Сахно И. И. Слепушонка (Ellobius
talpinus Pall.) на Ворошиловградщине // Вестник
зоологии. — 1971. — № 5. — С. 65–69.
- Сахно И. И. Материалы
к экологии слепушонки обыкновенной в Ворошиловградской
области // Вестник зоологии. — 1978. — № 1. — С. 74–76.
- Сенык А. Ф. Морфологические
особенности крота обыкновенного (Talpa europaea
L.) из западных областей Украины // Вестник зоологии.
— 1974. — № 3. — С. 24–27.
- Филипчук Н. С., Янголенко Е. И.
Современное распространение, численность и особенности
экологии белозубого слепыша на Украине // Вестник зоологии.
— 1986. — № 1. — С. 55–59.
- Якименко Л. В. Кадастрово-справочная
карта ареалов обыкновенной (Ellobius talpinus
Pall.) и зайсанской (E. tancrei Blasius)
слепушонок // Вопросы изменчивости и зоогеографии млекопитающих.
— Владивосток: БПИ, 1984. — С. 76–102.
- Янголенко К. І. Матеріали
по екології, систематиці та практичному значенню сліпаків
на Буковині // Матеріали до вивчення природних ресурсів
Поділля. — Тернопіль, Кременець, 1963. — С. 196–200.
- Янголенко К. І. Грецький сліпак
з правобережжя р. Прут, його ареал і морфологічні особливості
// Доповіді АН Укр. РСР. — 1966. — № 7. — С. 965–966.
- Янголенко Е. И., Филипчук Н. С.
Буковинский слепыш // Редкие и исчезающие виды
млекопитающих СССР. — Москва: Наука, 1990. — С. 82–89.
- Grulich I. Kritische Populationsanalyse
von Talpa europaea L. aus den West-Karpaten
(Mammalia) // Acta Sci. Nat. Brno. — 1969. — Vol. 3
(4). — S. 1–54.
- Lyapunova E. A., Voronsov N. N.,
Martynova L. Y. Cytogenetical differentiation
of burrowing mammals in the Palearctic // Symp. Theriol.
II Proc. — 1974. — P. 203–215.
- Lyapunova E. A., Vorontsov N. N.,
Korobitsina K. V. et al. A Robertsonian fan in
Ellobius talpinus // Genetica. — 1980. — Vol.
52/53. — P. 239–247.
- Niethammer J. Gattung Talpa
Linnaeus, 1758 // Niethammer J., Krapp F. (eds.). Handbuch
der Saugetiere Europas. — Wiesbaden: AULA, 1990. — Band
3/1 (Insectivora, Primates). — P. 93–161.
- Savic I., Nevo E. The Spalacidae:
Evolutionary history, speciation, and population biology
// Nevo E., Reig O. A. eds. Evolution of subterranean
mammals at the organismal and molecular levels. — New
York: Alan R. Liss. Inc., 1990. — P. 129–143.
- Zima J. The karyotype of Talpa
europaea kratochvili (Talpidae, Insectivora) //
Folia Zool. (Brno). — 1983. — Vol. 32. — P. 131–136.
Публікації про землериїв після 1990
року
- Борисов Ю. М., Ляпунова Е. А., Воронцов Н. Н. Эволюция
кариотипа рода Ellobius (Microtinae, Rodentia)
// Генетика. — 1991. — Том 27, № 3. — С. 523–532.
- Булахов В. Л., Пахомов О. Є. Біологічне
різноманіття України. Дніпропетровська область. Ссавці
(Mammalia). — Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. ун-ту,
2006. — 356 с.
>>>
- Грачева Л. В., Лукацкая Е. А., Пахомов А.
Е. Влияние роющей деятельности крота (Talpa
europaea) в формировании биотического разнообразия
в аренных борах степного Приднепровья // Ученые записки
Таврич. нац. ун-та. Серия Биол. — 2001. — Том 14, №
2. — С. 50–53.
- Загороднюк И. В. Обзор рецентных таксонов
Muroidea (Mammalia), описанных с территории Украины
(1777–1990) // Вестник зоологии. — 1992. — Том 26, №
2. — С. 39–48. >>>
(pdf 396 kb)
- Загороднюк І. В., Коробченко М. А.
Сліпушок, Ellobius talpinus (Pall.),
у басейні Сіверського Дінця // Знахідки тварин Червоної
книги України / За ред. Г. В. Фесенко. — Київ: Інститут
зоол. НАН України, 2008. — С. 407–410.
>>> (pdf 446 kb)
- Загороднюк І., Філіпчук Н. «Бернські» види
гризунів у Червоній книзі України (Spermophilus
citellus, Sicista subtilis, Spalax graecus) //
Ссавці України під охороною Бернської конвенції / Під
ред. І. В. Загороднюка. — Київ, 1999. — С. 155–162.
— (Праці Теріологічної Школи, випуск 2). >>>
(pdf 130 kb)
- Кондратенко О., Загороднюк І. Степові гризуни
як кандидати до Бернських списків // Ссавці України
під охороною Бернської конвенції / Під ред. І. В. Загороднюка.
— Київ, 1999. — С. 185–191. — (Праці Теріологічної Школи,
випуск 2). >>>
(pdf 120 kb)
- Кондратенко О. В., Кузнєцов В. Л., Золотухіна
С. І. Хом’ячок, строкатка та сліпачок (Rodentia,
Mammalia) у Донецько-Донських та Донецько-Приазовських
степах // Заповідна справа в Україні. — 2003. — Том
9, вип. 2. — С. 30–33.
- Коробченко М. Сліпушок (Ellobius talpinus)
на піщаних аренах долини річки Деркул (Ростовська і
Луганська області) // Раритетна теріофауна та її охорона.
— Луганськ, 2008а. — С. 228–231. — (Праці Теріологічної
школи, випуск 9). >>>
(124 kb)
- Коробченко М. Кріт європейський (Talpa europaea)
в долині річки Деркул на кордоні України та Російської
Федерації // Вестник зоологии. — 2008б. — Том 42, №
1. — С. 25.
>>> (pdf 118 kb)
- Коробченко М. Ґрунтовиносна діяльність ссавців-землериїв
фауни України і можливість визначення видів за слідами
життєдіяльності // Молодь і поступ біології: Матеріали
ІV Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів
(Львів, 7–10 квітня 2008 р.). — Львів, 2008в. — С. 259–260.
>>> (pdf 163 kb)
- Коробченко М. Сліпушок звичайний (Ellobius
talpinus) — релікт фауни України та його представленість
у колекціях зоологічних музеїв // Сучасний музей. Наукова
й експозиційна діяльність (Матеріали наукової конференції,
присвяченої 145-й річниці заснування Крайового музею
в Чернівцях (15 травня 2008 р.) / Ред. О. П. Затуловська,
І. А. Піддубний, І. В. Скільський. — Чернівці: ДрукАрт,
2008г. — С. 79–82.
>>> (pdf 260 kb)
- Коробченко М. Землерий як життєва форма ссавців:
аналіз фауни України // Фундаментальні та прикладні
дослідження в біології (Мат-ли І Міжнародної конференції
молодих учених. Донецьк, 23–26 лютого 2009 р.). — Донецьк:
Вебер, 2009а. — Том 1. — С. 192–194. >>>
(pdf 260 kb)
- Коробченко М. А. Расширение ареала крота европейского
(Talpa europaea) в долине реки Северский Донец
// Зоологический журнал. — 2009б. — Том 88, № 4. — С.
465–472.
- Коробченко М. Наземна активність підземного
гризуна Spalax microphthalmus // Zoocenosis–2009.
Біорізноманіття і роль тварин в екосистемах: V Міжнародна
наукова конференція (12–16.10.2009, Дніпропетровськ).
— Дніпропетровськ: Лира, 2009б. — С. 329–331.
>>> (pdf 232 kb)
- Коробченко М. А., Загороднюк І. В. Поширення
рідкісних видів степових ссавців на сході України за
результатами аналізу зоологічних колекцій // Заповідні
степи України. Стан та перспективи їх збереження (Матеріали
міжнародної наукової конференції, 18–22.09.2007 р.,
Асканія-Нова, Україна). — Асканія-Нова, 2007. — С. 63–65.
>>> (pdf 248 kb)
- Коробченко М., Загороднюк І. Землерийна діяльність
сліпушка (Ellobius talpinus) та характеристика
його пориїв // Вісник Луганського університету. Біологічні
науки. — 2008. — № 14 (153). — С. 56–62.
>>> (pdf 403 kb)
- Коробченко М., Загороднюк І. Таксономія та
рівні диференціації сліпаків (Spalacidae) фауни України
і суміжних країн // Науковий вісник Ужгород. ун-ту.
Серія Біологія. — 2009. — Вип. 26. — С. 5–14.
>>> (pdf 1,5 mb)
- Коробченко М. А., Загороднюк І. В. Назви
сліпаків (Spalacidae) фауни України: наукові й українські
// Проблеми вивчення й охорони тваринного світу у природних
і антропогенних екосистемах. Матеріали Міжнародної наукової
конференції, присвяченої 50-річчю … зведення «Животный
мир Советской Буковины» / За ред. І. В. Скільського
та Н. А. Смірнова. — Чернівці: ДрукАрт, 2010. — С. 229–238.
>>> (pdf 385 kb)
- Куцериб Т. М. Рийна діяльність Talpa
europaea L. у різних біогеоценозах на Старосамбірщині
(Львівська область). // Вісн. Льв. нац. ун-ту, сер.
біол. — 2004. — Вип. 38. — С. 147–151.
- Куцериб Т. М. Риюча діяльність Talpa
europaea L. у різних біогеоценозах протягом 2005–2006
рр. (Львівська область) // Матеріали міжнародної науково-практичної
конференції. Трускавець — Дрогобич: Вид-во Дрогобич,
2006. — С.108.
- Куцериб Т. М. Рийна активність Talpa
europaea L. протягом літньо-осіннього сезону на
Старосамбірщині (Львівська область) // Мат. ІV Міжнар.
наукової конф. ZOOCENOZIS-2007 "Біорізноманіття
та роль тварин в екосистемах" (Дніпропетровськ,
9–12 жовтня 2007 р.). — Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ,
2007а. — С. 532.
- Куцериб Т. М. Фізико-хімічна характеристика
ґрунтів в різних біогеоценозах в результаті дії риючих
ссавців протягом 2002–2006 рр. (Львівська область) //
Фальцфейнівські читання. Збірник наукових праць. — Херсон:
П.П. Вишемирський, 2007б. — С.189–192.
- Куцериб Т. М. Спосіб життя та особливості
риючої діяльності крота європейського (Talpa europaea
L.) та сліпака звичайного (Spalax microphtaimus
Guld.) // Збереження та відтворення біорізноманіття
ПЗТ: Мат-ли Міжнар. наук.-практ. конф. (Сарни, 11–13.06.2009
р.). — Рівне, 2009а. — С. 473–478.
- Куцериб Т. Характеристика риючої діяльності
ссавців на прикладі крота європейського (Talpa europaea
L.) у різних екосистемах // Вісник Львів. ун-ту. Серія
біологічна. — 2009б. — Вип. 49. — С. 91–96.
>>> (pdf 1,31 mb)
- Куцериб Т. Характеристика хімічних показників
ґрунту у викидах крота європейського (Talpa europaea
L.) в екосистемах Верхньо-Дністровських Бескид // Вісник
Львівського ун-ту. Серія біологічна. — 2010. — Вип.
53. — С. 49–57.
>>> (pdf 410 kb)
- Пасечник С. В. Морфофункциональный анализ
челюстного аппарата слепышей // Вестн. зоологии. — 1992.
— Том 26, № 4. — С. 68–72.
- Пасечник С. В. Морфофункциональный анализ
затылочной области черепа некоторых миоморфных грызунов,
транспортирующих грунт головой // Вестник зоологии.
— 1994. — Том 28, № 3. — С. 39–44.
- Пузаченко А.Ю. Определение возраста обыкновенного
слепыша Spalax microphthalmus (Rodentia, Spalacidae)
// Зоол. журн. — 1991. — Том 70, вып. 12. — С. 113–124.
- Пузаченко А. Ю. Пространственная структура
группировок обыкновенного слепыша Spalax microphthalmus
(Rodentia, Spalacidae) // Зоол. журн. — 1993. — Том
72, вып. 5. — С. 123–131.
- Пузаченко А. Ю. Демографическая структура
и воспроизводство в популяции обыкновенного слепыша
Spalax microphthalmus (Rodentia, Spalacidae)
// Зоол. журн. — 1996. — Том 75, вып. 2. — С. 271–279.
- Пузаченко А. Ю. Демография расселения
обыкновенного слепыша Spalax microphthalmus
(Rodentia, Spalacidae) // Зоол. журн. — 1998. — Том
77, вып. 3. — С. 1–5.
- Пузаченко А. Ю. Методика оценки природоохранного
статуса представителей семейства слепышовых (Sapacidae,
Rodentia) // Редкие виды млекопитающих России и сопредельных
стран. Сборник статей. А. А. Аристов, ред. — Москва,
1999. — С. 317–329.
- Пузаченко А. Ю. Внутрипопуляционная
изменчивость черепа обыкновенного слепыша Spalax
microphthalmus (Spalacidae, Rodentia). 1. Методика
анализа данных, невозрастная изменчивость самцов //
Зоол. журн. — 2001. — Том 80, вып. 3. — C. 1–15.
- Пузаченко А. Ю. Изменчивость черепа
у слепышей рода Nannospalax (Spalacidea, Rodentia)
// Зоол. журн. — 2006. — Том 85, вып. 2. — С. 235–253.
- Пузаченко А. Ю., Баклушинская И. Ю.
Хромосомный полиморфизм у обыкновенного слепыша, Spalax
microphthalmus (Rodentia, Spalacidae), по результатам
дифференциальной окрашивания // Генетика. — 1997. —
Том 33, № 6. — С. 817–821.
- Пузаченко А. Ю. Власов А. А. Распределение
ходов обыкновенного слепыша (Spalax microphthalmus
Guldenstaedt 1770, Rodentia, Spаlacidae) в заповедной
луговой степи // Экология. — 1993а. — Вып. 4. — С. 88–90.
- Пузаченко А. Ю. Власов А. А. Роющая
деятельность обыкновенного слепыша Spalax microphthalmus
Rodentia, Spalacidae) // Зоол. журн. — 1993б. — Том
72, вып. 11. — С. 91–103.
- Селюнина З. В. Сезонные изменения роющей
активности песчаного слепыша // Роль природно-заповідних
територій у підтриманні біорізноманіття. — Канів, 2003.
— С. 271–272.
>>> (pdf 188 kb)
- Селюніна З. В. Сучасна чисельність сліпака
піщаного, Spalax arenarius Reshetnik // Знахідки
тварин Червоної книги України / За ред. Г. В. Фесенка.
— Київ: Ін-т зоол. НАН України, 2008. — С. 338–340.
>>> (pdf 265 kb)
- Селюніна З. В. Тлуста І. До екології сліпака
піщаного (Spalax arenarius) в Чорноморському
біосферному заповіднику // Фальцфейнівські читання 2001.
— Херсон: Терра, 2001. — С. 165–166.
- Тащук М. В., Скільський І. В., Мелещук
Л. І. Сучасний стан популяцій білозубого сліпака
в Чернівецькій області // Сучасний музей. Наукова й
експозиційна діяльність / За ред. І. В. Скільського.
— Чернівці: ДрукАрт, 2008. — С. 73–79.
>>> (pdf 380 kb)
- Товпинец Н. Н. Особенности распространения
и биотопической приуроченности обыкновенной слепушонки
в Крыму // Вестник зоологии. — 1993. — Том 27, № 4.
— С. 56–58.
- Філіпчук Н. С. Сліпак буковинський // Червона
книга України. — Київ: Укр. енцикл., 1994. — С. 395.
- Хамар М. Систематическое положение слепышей
(Spalacidae) в Румынии // Первый Междунар. Конгр. по
млек-м. — Москва, 1974. — Том 2. — С. 302.
- Ходзінський В. П., Різун В. Б.
Літній аспект живлення крота європейського (Talpa
europaea L.) у свіжих сугрудах Розточчя //
Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. —
Львів: УкрДЛТУ. — 2003. — Вип. 13.3. — С. 148–155.
- Хоєцький П. Б., Ходзінський В. П., Різун
В. Б. До питання про живлення крота європейського
в Розточчі і Західному Поділлі // Науковий вісник: Збірник
науково-технічних праць. — Львів: УкрДЛТУ. — 2002. —
Вип. 12.8. — С. 42–47.
Інформаця про землериїв в Інтернеті
Пузаченко А. Ю. Слепыш [обыкновенный,
гигантский и другие] (очерки) // Центр охраны дикой природы
(веб-сайт) >>>
Corsac. "Кроти" у городі: як обмежити
присутність // Форум Лабораторії екології тварин та біогеографії
"Корсак" >>>
Ellobius talpinus — Northern Mole Vole // Specieslist.com
(web-site) >>>
Poor A. Family Spalacidae (blind mole
rats, African mole rats, zokors, and bamboo rats) // Animal
Diversity Web. Accessed August 29, 2006 (On-line) >>>
10 существ, которые живут под землей // dekatop.com (веб-сайт)
>>>
Дмитрий Анатольевич. Слепыши, слепцы (Spalacidae) // веб-сайт
otvet.mail.ru >>>
|
