багато цікавого. ясно, що переважно там про ссавців, а поміж ссавців найбільше про свійських. і що цікаво, то
- про овець більше, ніж про баранів
- про коней більше, ніж про биків, корів і трошки телят,
- серед псів-собак домінують приказки про собак,
- про кіз більше, ніж про цапів і баранів разом узятих,
- про свиней більше, ніж про кабанів, диків і поросят разом узятих,
- про котів більше ніж про кішок/кицьок,
- про мишей тільки дві, а про ведмедиків лиш три, зате про вовків - не менше 30,
а ще є чимало про зайців, лисів, їжаків (під "їжаками" більшість приказок - про гадюк і хробаків).
цікава статистика. виходить, що ті, що біля людей - то переважно шануються як самочки, а дикі - самці.
"Де коза ходить, там жито родить" - дуже екологічно!
а ще: Кіт спить, а мишей бачить. Кожний пес на своїм смітті пан.
на останок від перших вражень - герпетологічне: Роздайся, море, жаба лізе.
