реінтродукції та тема реставрації фауни....

[zag]

одна з солодких мрій природоохоронців та частини зоологів - реінтродукції втрачених видів. чи пам'ятають ще їх екосистеми? чи не будуть вони чужорідними? чи доцільно це? яка успішність? маємо невеличний або й мізерний досвід з такими видами як: сурок альпійський, кінь дикий (пржевалець) та ін. Євген Шварц у своїх статтях заходить далі і пропонує вважати штучне відновлення єнота уссурійського реакліматизацією, бо подібний (той самий?) вид у нас був пару десятків тисяч років тому (в датах можу помилятися, може й раніше)..... тема виникла в суміжному розділі при обговоренні проблематики досліджень зубрів.

почнемо з байбака.... "vasyl eger" в суміжній темі питається, чи насправді була якась активність у відновленні (якщо це відновлення) альпійського сурка в українській частині карпат....

A sho, koly, de ? z MARMOTAMY , tobto surkamy . Sho buv proek po povernenni ix u UKRAINSKI KARPATY ???

повідомляю: по-перше, краще би про це написали учасники тієї забави! ми згадували цю історію у виданні "теріофауна карпатського біосферного заповідника (Загороднюк та ін., 1997). дослівно: " Пройшли невдалі експерименти з акліматизацією байбака, але ця ідея продовжує існувати у сучасних публікаціях (див. бібліографію). Дві особини кілька років тому було випущено на Чорногорі поблизу ур. Брескул: ймовірність їх розмноження, проти задуму організаторів акції, залишалась низькою (за нашими даними обидва були самцями), за кілька тижнів вони зникли." (с. 36).

були навіть три публікації "підготовчого" періоду, згадані в огляді видів (с. 20):
Довганич Я. О. До проблеми реінтродукції альпійського сурка в Українських Карпатах // Проблеми охорони видів фауни і флори занесених до Червоної книги України. — Миколаїв, 1992. — С. 14–15.
Довганич Я. Е. О восстановлении ареала альпийского сурка в Украинских Карпатах // Тез. докл. Междунар. совещ. по суркам стран СНГ. — М., 1993. — С. 12.
Турянин Я. И. О возможности реакклиматизации альпийского сурка на Украинских (Советских) Карпатах // 4-й съезд Всесоюз. териол. о-ва. — М.: ИЭМЭЖ АН СССР, 1986. — 3. — С. 224–225.

[vasyl eger]

Дві особини кілька років тому було випущено на Чорногорі поблизу ур. Брескул: ймовірність їх розмноження, проти задуму організаторів акції, залишалась низькою (за нашими даними обидва були самцями), за кілька тижнів вони зникли." (с. 36)

tozhe cikava reintrodukcia !?¿
yak mozh 2 osobyny zavozyty i vypuskaty ???
minimum malo buty 4 osobyny : 2 samcia i 2 samky .

[zag]

то ж ви так правильно думаєте! а коли два доктори і два кандидати біологічних наук обмірковують, по скільки добових і на скільки днів видадуть, щоби побувати в чехах (пам'ятаєте ранні 90-ті????), то кількість тварин і співвідношення статей перестає бути предметом переживань.... як і подальша доля інтродуцентів. тому ми у тому виданні так і простьобалися.... бо факт нікуди не подіти.

але є й реальні проблеми. напр., дикі коні... напр., відновлення зубрів.... напр., штучне розселення бабаків.... це з переліку "мисливської фауни". а ще різна "дрібота". напр., чи варто відновлювати ховрахів? або хом'яків? бо на папері і в типових освітніх програмах наше населення і майбутніх фахівців вчать на ідеях реставрації (відновлення) минулих фаун як "точки омеги" всієї нашої природоохорони. такі ідеї є утопічними принаймні у своїй таксономічній і біогеографічній складовій. але на рівні відновлення окремих екосистемних функцій, втрачених внаслідок спровокованих або й "пороблених" людиною вимирань ця ідея виглядає життєздатною і життєдайною. хоча б тому, що дикі коні не мають простору, а свійські при певному типі і циклі випасу можуть зробити добру справу. а як раптом і вони зникнуть, то хоча б і зебри.... або корови. то така собі спрощена схема думок з купою побічних ефектів, які також мають бути враховані....

то як на рахунок реставрацій? аж до мамонтових фаун?
не вилучаючи людей і свійських та синантропних тварин....
(до речі, японці сьогодні пообіцяли за 4-5 років наклонувати мамонтів)....

[vasyl eger]

za mamontiv tut uzhe tyzhdeñ tomu govoryly , ya pysav na saiti BOREIKA.

NAUKOVCI tuteshni zaperechuiut mozhlyvist vidnovlennia , - "dosyt poshkodzhenyi material"

Na moiu dumku ,my ne povynni zabuvaty sho my zhyvemo v naibidnishi kraini ,
i € katastrofichno nema i nebude skoro ,
Tomu koly "restavrovuvaty" faunu , to taku sho "na niy mozh zarobyty €" : zubr, skelnycia,marmota...
Ale vy znovu zaras pochnety mene krytykuvaty

Japonci xochut "voskresyty" mamonta , shob na ciomu zarobyty € , ne dlia "svitloi nauky".
Treba buty "praktykom " , u cim zhorstokomu sviti .

[zag]

знову ліричні відступи.... з наукових бадань....

Tomu koly "restavrovuvaty" faunu , to taku sho "na niy mozh zarobyty €" : zubr, skelnycia, marmota...
Ale vy znovu zaras pochnety mene krytykuvaty

от бачите: ви впевнені, що я вас критикую, а Вайс - що я на вашій позиції і суперечу йому.
насправді я цілком розумію цю вашу позицію. і Вайсову також. і ваші обох сумніви у тому, хто до чиєї позиції ближчий (напр. і я) лише показують насправді суміжність ваших власних позицій. скажу більше: як тільки буде спільний ворог, позиції ці зійдуться. а коли з'явиться по-справжньому спільна проблема (напр., знайти гроші на природоохорону або на біотехнію) - то позиції важно буде відрізнити. треба би знайти ті спільні позиції.... про конфлікти близьких видів вся моя дисертація. конфлікти такі вирішуються просто: або розмежування у просторі чи часі, або злиття в єдине ціле, або диференціація (посилення відмінностей).

четвертий вихід я не аналізую і вам не рекомендую. він має бути виключно теоретичним. всім відомий і викладений ще у Принципі Гаузе: один має піти. в нікуди. звісно, соціальне протистояння тих самих мисливців і природоохоронців породжує тільки повагу до Принципу Гаузе. але скажу словами Африкана Свиридовича: "але це тупіковий хід, у нас навіть завалили дісєртацію одного мудака". ваше право вибирати. але еконіша у нас одна. якщо її диференціювати, видам треба розійтися настільки, щоби максимально не помічати один одного. але "трофічна" (об'єкти уваги) і "просторова" (залишки природних територій) ніші практично однакові, і ці ресурси обмежені. ба навіть пораховані... і наші бажання також загальновідомі.... на запасний варіант залишається звуження ніш, яке призводить до суттєвої спеціалізації і ризику зникнення.... щоправда, зараз науковці почали активно обговорювати ідею несиметричних зміщень, коли одна популяція або субпопуляція поступається більше за іншу.... одним словом, теорія вже створена. давайте братися за практику. будуть цікаві деталі - подивіться "конфлікт через збіг ніш" (pdf)...
доброго настрою!

[Igor Polishchuk]

"Бабаки степові Marmota bobac Müller, 1776 заселені в асканійський степ з метою відновлення колишнього ареалу, але на сьогодні немає переконливих доказів їх мешкання на даній території в історичний період (Веденьков, Реут и др., 1997; Токарський, 1997; Фальц-Фейн, 1997; Румянцев, Маркова, 2000). Сучасна історія перебування тут бабаків-переселенців свідчить, що вони не прижились в асканійському степу за умов інтенсивного господарчого використання цілини та швидко втрачають свої позиції останніми роками за умов абсолютної заповідності. Безслідно зникло єдине поселення і у агроценозі (Поліщук, 2002). Таким чином, висвітлилась безперспективність збереження цього виду в Асканії-Нова без штучної підтримки певної чисельності популяції шляхом підселення тварин, що вимагає значних матеріальних витрат і що, урешті-решт, не виправдано, бо вид не є зникаючим в Україні." І.К. Поліщук Критичні зауваження до "Червоного списку Херсонської області" та стан популяцій видів герпето- і теріофауни Біосферного заповідника "Асканія-Нова" з охоронних списків державного та міжнародного значення (2003)