|
Нарис історії розвитку Українського
теріологічного товариства
Нижче подано стислий опис структури товариства,
досягнутої за перші 18 років його діяльності.
Українське теріологічне товариство сформувалося
як Українське відділення Всесоюзного теріологічного товариства
АН СРСР (скорочено УО ВТТ) у березні 1982 р. Одним з суттєвих
мотивів формування окремого відділення ВТО стала наявність
великої кількості високо кваліфіковах теріологів, зосереджених
в наукових центрах України, та наявність відразу кількох
потужних творчих шкіл (палеозоології, екології мікромамалій,
мисливської фауни тощо).
УО ВТО сформоване з метою подальшого розвитку
і підвищення ефективності координації наукових досліджень
в галузі теріології, активізації видавничої діяльності,
пропаганди наукових і практичних досягнень у вивченні
ссавців, поліпшення охорони та раціонального використання
тваринного світу тощо. За даними на кінець 1991 року товариство
налічувало близько 180 зарєстрованих фахівців (включаючи
стедунтів, аспірантів та аматорів).
Наприкінці 1991 р., після того, як Академія
наук України стала самостійною від всесоюзних структур
організацією, на спеціальному засіданні Ради УО ВТО прийнято
рішення про його реорганізацію у самостійне наукове товариство
— Українське теріологічне товариство (УТТ). Головною організацією
стало Відділення загальної біології НАН України. Керівними
органами УТТ стали Рада товариства (12 членів) та її Президія
(у повному складі входила у склад Ради товариства). Голово.
Президії став акад. Вадим Топачевський; його заступниками
обрано проф. Михала Ковтуна, Ігоря Ємельянова та Ігоря
Загороднюка; вченим секретарем УТТ стала Тетяна Крахмальна.
Товариство координує наукові дослідження
з різних напрямків теріологічної науки, зокрема популяційної
біології та екології, екологічної та еволюційної морфології,
палеотеріології, систематики і таксономії, при вирішенні
проблем внутрішньовидової та міжвидової мінливості, з'ясуванні
структури угруповань ссавців та їх ролі в екосистемах,
охорони рідкісних і зникаючих видів, раціонального використання
окремих груп, важливих для народного господарства, медичної
та промислової теріології, паразитології. Чільне місце
в діяльності товариства посідають питання впровадження
нових методик досліджень і підвищення методичного рівня
наукових робіт, проведення нарад і семінарів з метою обміну
досвідом фахівців, координації їх зусиль при вивченні
ссавців.
У структурі товариства діяло кілька секцій.
За архівними матеріалами, з часу створення УТТ у його
структурі налічувалося чотири секції: екології, морфології,
палеотеріології та систематики, мисливських ссавців. У
1989 р. із секції екології було виділено самостійну секцію
медичної теріології. Загалом всі секції відповідали існуючим
на той час відділам Інституту зоології НАНУ (включаючи
два музеї - зоології та палеозоології, які тепер входять
до складу Національного науково-природничого музею НАНУ).
Відповідно до буклету УТТ, підготовленого колишнім секретарем
УО ВТО Інесою Рогатко, основними робочими групами товариства
були 5 секцій: екології (кер. І. Ємельянов, морфології
(кер. М. Ковтун), палеотеріології та систематики (кер.
В. Топачевський), мисливських ссавців (кер. В. Крижанівський),
медичної теріології (кер. І. Небогаткін).
За час свого заснування товариство провело
13 нарад, конференцій і шкіл-семінарів, видало низку монографій,
збірників та препринтів. Адреса товариства: вул. Богдана
Хмельницького, 15, Київ-30, 01601.
Бібліографія
Ємельянов І. Українське теріологічне товариство
(історична довідка) // Novitates Theriologicae (Теріологічний
бюлетень) / За ред. І. В. Загороднюка. — Київ, 2001. —
Pars 4. — С. 71-72.
підготував Ігор Загороднюк, поновлено 9.04.2010 р.
Матеріали цієї сторінки дозволяється використати
відповідно до ліцензії
Creative Commons Attribution/Share-Alike
<<< return
|
