Методика палеонтологічних досліджень
Додано: Сер листопада 17, 2010 12:06 pm
Протягом останніх трьох років влітку мені пощастило побувати у палеонтологічних експедиціях разом з проф. Л.І. Рековцем, А.В. Пашковим, В.А. Несіним і польськими та чеськими колегами на Меджибіж Хмельницької області, у Канів Черкаської та Василівку Запорізької областей. Ці поїздки стали для мене справжньою школою життя, оскільки спілкування з однодумцями і спільна цікава робота багато чого коштують. У цій темі хочу поділитися окремими особливостями проведення польових палеонтологічних досліджень по-українськи.
1. До складу експедиції зазвичай входить небагато людей (від 4 до 8 осіб), однак за 14-16 днів, доки триває експедиція, вдається зробити дуже багато.
2. Раніше основним експедиційним транспортом Палеонтологічного музею ННПМ був незамінний УАЗик, тепер його змінила напіввантажна ГАЗель.
3. Після того, як знайдено точку з необхідною кістковмісною породою, ця ж таки порода набирається у мішки десь по 40-45 кг кожний. За раз із місцезнаходження береться максимум 12 мішків породи.
4. Привезена до місця табору (обов'язково біля водойми
) порода висипається на велике рядно, поряд кладеться етикетка. Кістковмісний матеріал перемивається у спеціальних деревяних ситах з латунною сіткою (діаметр чарунки 1 мм - щоб не втратити доргоцінні зуби мишовидних гризунів) і просушується на березі (для цього слід брати тканину, схожу на ту, з якої роблять тюль).
5. Просушений кістковий концентрат пересівається за допомогою фракційних алюмінієвих сит на декілька фракцій (3-5). Обовязково кожна з них має мати етикетку із зазначеними місцезнаходженням, точкою відбору проби, шаром і датою.
6. Матеріал з крупної фракції вибирається одразу, а для того, щоб визбирати усі дрібні зубчики, фрагменти кісток із дрібніших фракцій, треба не одна година роботи пінцетом та за допомогою настільної лупи.
7. Зібрані кістки поміщуються у спеціальні коробочки чи бокси і відвозяться у Київ для визначення.
1. До складу експедиції зазвичай входить небагато людей (від 4 до 8 осіб), однак за 14-16 днів, доки триває експедиція, вдається зробити дуже багато.
2. Раніше основним експедиційним транспортом Палеонтологічного музею ННПМ був незамінний УАЗик, тепер його змінила напіввантажна ГАЗель.
3. Після того, як знайдено точку з необхідною кістковмісною породою, ця ж таки порода набирається у мішки десь по 40-45 кг кожний. За раз із місцезнаходження береться максимум 12 мішків породи.
4. Привезена до місця табору (обов'язково біля водойми
) порода висипається на велике рядно, поряд кладеться етикетка. Кістковмісний матеріал перемивається у спеціальних деревяних ситах з латунною сіткою (діаметр чарунки 1 мм - щоб не втратити доргоцінні зуби мишовидних гризунів) і просушується на березі (для цього слід брати тканину, схожу на ту, з якої роблять тюль).5. Просушений кістковий концентрат пересівається за допомогою фракційних алюмінієвих сит на декілька фракцій (3-5). Обовязково кожна з них має мати етикетку із зазначеними місцезнаходженням, точкою відбору проби, шаром і датою.
6. Матеріал з крупної фракції вибирається одразу, а для того, щоб визбирати усі дрібні зубчики, фрагменти кісток із дрібніших фракцій, треба не одна година роботи пінцетом та за допомогою настільної лупи.
7. Зібрані кістки поміщуються у спеціальні коробочки чи бокси і відвозяться у Київ для визначення.
