звісно, в цьому розділі нашого форуму мова йде не про видоутворення і не про інвазії. мова тут про зміни переліку, про що написано вище: "перелік видів ссавців фауни України помітно розширився". гадаю, що колегам важливо знати про поточні зміни у таксономії, а кому не треба - той таке не читає і тим паче про це не пише. якщо ж питання стосується назви повідомлення, то її можна було би розширити (напр., словами "визнані у складі...". це цілком "приемлЕмо", але довжина рядка для назви, на жаль, обмежена. тому деталізацію думки подано у тексті. очевидно також, що зміни у таксономії не є суто інфляційними (підвищення рангів рідвидів до видів і груп видів до родів), позаяк частина видів у різні періоди досліджень згадувалася у різних за обсягом тлумаченнях таксонів і під дуже різними назвами, при тому нерідко у складі лише умовно близьких видів й родів. і лише в частині випадків - як географічні раси близьких видів, але таких прикладів не так і багато.
кожний нині визнаний у складі сучасної нам фауни вид має свою неповторну таксономічну історію, яку неможливо пояснювати таксономічною інфляцією. наприклад, нетопира-пігмея, як зазначено вище, згадували для теренів сучасної України вже у часи Олександра Завадського (1840), проте надалі його включали у обсяг виду "нетопир малий" (в часи Якова Зубка (1940) та ін.), а наново вказали як новий для фауни України вид лише 2000 року (паралельно в частині країн цей самий вид визнавали як нетопира середземноморського, але не у сенсі
Pipistrellus kuhlii, а в розумінні P.
mediteraneus). 100 років тому всіх мишівок з території України визначали як
Sicista nordmanni (seu
Sminthus loriger), потім їх довгий час відносили до
Sicista subtilis, але вже у вужчому розумінні (без північних
S. betulina та гірських
S. montana), і от тепер визнаємо чотири види, і жодний з назвою
Sicista subtilis... У частині випадків ситуація взагалі детективна. наприклад, курганцеву мишу у часи Олександра Браунера ототожнювали з
Mus hortulanus Nordman, 1840, але лише відсотків на 70-90 браунерівське тлумачення "курганцевої миші" збігається з сучасним розумінням обсягу
Mus spicilegus sergii Valch, а в розумінні Аргіропуло (1940) обсяг виду "курганцева миша" збігається з
Mus musculus hortulanus sensu Argyropulo лише на 10-20%. при тому тепер відомо, що тип
Mus hortulanus не має стосунку до мишей з курганчиків і відноситься до виду
Mus musculus у сучасному найвужчому його розумінні. З "лісовими мишами" ще складніше, бо південноукраїнські форми "Mus sylvaticus", які в апогеї ревізій середини ХХ ст. були визнані гібридами двох умовно близьких видів (лісової і жовтогрудої), виявилися сумішшю трьох різних видів, серед яких частка власне "лісової миші" виявилася найменшою. найпростішим з цих детективів може виявитися (але ще мусимо чекати) історія з
Myotis alcathoe Helversen, Heller, 2001 з надскладної для таксономістів групи "
mystacinus": правдоподібно, що цей вид у сучасному його тлумаченні виявиться тим самим, що і "
Myotis ikonnikovi" sensu Abelentsev, але остаточна відповідь на це ще не отримана. окрім того, ареал справжньої "
Myotis ikonnikovi" лежить далеко за Уралом, і тому казати про те, що дрібні вусаті нічниці - це однозначно те саме, що описував Василь Ісакович під назвою "нічниця Іконнікова" і яку 14 років всі охороняли як вид з Червоної книги України (1980-1994), поки не маємо достатніх підстав. чиїми підвидами були
Eptesicus lobatus чи
Tadarida teniotis - також важко збагнути, тим паче, що жодний попередній огляд фауни не подавав надійних ознак існування в Україні цих двох форм взагалі. ще й досі не зрозуміло, чи не захочуть колеги понизити першого з них до рангу підвиду, а другого - до виду-примари (фантому)? і чи варто стверджувати, що нові знахідки
Sorex caecutiens на Сумщині й на Волині не є обновою фауністичного переліку на тій підставі, що ця назва у когось використовувалася, скажімо, для поліського підвиду мідиці звичайної, або тому, що у Підоплічки був такий одноразовий фантом, ніким надалі не підтверджений і тому забутий.... здається, що тут обійшлося без інвазій. Просто Аліна Мішта та Ігор Дикий ясно побачили те, що інші не могли упродовж останніх 70 або більше років.
отже на повне протиріч твердження "виды были давно известны на территории Украины в ранге подвидов политипических видов?", що його можна сказати, що лише три або чотири з названих вище форм були більш-менш чітко (або приблизно так, як це розуміють сьогодні) окресленими географічними расами політипних видів часів Еллерманна й Моррісон-Скотта та Сокура - Корнєєва - Татаринова, тобто зведень 50-70-річної давнини. з тих пір люди полетіли у космос, навчилися аналізувати каріотипи, електрофоретичні спектри протенів і навіть нуклеотидні послідовності. що, звісно, дотепер позначається на наших уявленнях про біологічне різноманіття, у тому числі й на видовому рівні. аналіз показує, що темп зміни кількості видів, що визнаються, в межах сучасної теріофауни України сягає 1 виду за щонайбільше 3-4 роки. це без змін суто номенклатурних (на кшталт
Vesperugo discolor s. Kessler =
Vespertilio murinus або
Sorex araneus s. Czernay =
Crocidura suaveolens або
Mus decumanus Pall. =
Rattus norvegicus та
Cricetus arenarius Pall. =
Cricetulus migratorius). тільки таксономія. і, мабуть, комусь це все важливо або просто цікаво знати.
врешті, якщо визнати логіку поставленого питання, що його треба було ставити ще Палласу і варто буде поставити таксономістам через 100-200 років. особливо тим, хто візьметься ревізувати таксономію хатньої миші (
Mus musculus s.l.), для якої тільки у зведенні Еллерманна й Моррісон-Скотта (1951) в синонімії було 112 назв, частина з яких була запропонована не те що підвидами, а взагалі видами.
оскільки цей розділ форуму має назву "Склад фауни, таксономія і номенклатура", то варто тут говорити саме про таксономію і номенклатуру. інвазії та подібні теми історичних змін самої фауни, а не змін поглядів на її склад, логічно розглядати в суміжних розділах, напр.,
Нутрія: синантроп? свійська тварина? обнова місцевої фауни?,
історичні зміни фауни: чи потрібно їх охороняти, врешті
Метафауна тощо.
красно дякую за питання. якщо вже "просунуті" генетики про це питають, то треба таке пояснювати й іншим. тема аналізу двох паралельних процесів - змін фактичного складу фауни і змін наших уявлень про склад фауни - аналізується в низці праць різних колег. днями мала вийти і моя праця у "Віснику Націанального науково-природничого музею" з цього циклу. там сторінок 50 докладного аналізу таких змін: "Ссавці північного сходу України: зміни фауни та знань про її склад від огляду О. Черная (1853) до сьогодення"... збіг формальних переліків на віддалі часу довжиною 160 років складає не більше 20-25 %, проте реконструкція дозволила з'ясувати, що були і фактичні зміни, масштаб яких сягає 20-25 % всього списочного складу реігональної фауни!