Степные заповедники: круглый стол

повідомлення про захисти дисертацій, апробації дисертацій, презентації

Модератор: zag

Степные заповедники: круглый стол

Повідомлення Гість » Сер грудня 07, 2005 12:30 am

Господа,

Видимо, есть насущная необходимость продолжить в виртуальном режиме круглый стол последней школы по «менеджменту» степных территорий. Ниже – некоторая стенограмма стола :) Какие дальнейшие комментарии, предложения?

-----------------------------------
подготовлено Иваном Парникозой

В день третій учасники XII теріологічної Школи-семінару «Синантропія ссавців та адвентивна фауна» зустрілися за круглим столом, обговорюючи сумну долю степових видів фауни на території сучасних природних заповідників.
Початок дискусії поклало звернення щодо питання виживання байбака на території сучасних заповідних територій. Висунуто тезис про неможливість збереження байбака на сучасних заповідних територіях. Для збереження байбака необхідне „виїдання" травостою та припинення накопичення волоку. Двома факторами, що забезпечують таке становище, є випас та пожежа.
Подібний тезис було озвучено і напередодні дискусії по відношенню до філіалу Луганського природного заповідника «Стрілецький степ».
Наразі відбувається процес приєднання до території відділення Луганського природного заповідника «Стрілецький степ» прилеглих територій урочищ «Глиняний яр» та «Крейдяний яр», на яких байбак ще мешкає. На території ж самого заповідника байбака вже немає. Немає його і в заповідному асканійському степу. В Стрілецькому степу накопичилося багато степового волоку.
Як же бути, адже режим заповідності, що припиняє випас та пал, призводить до підйому трав та зникнення таких видів, як земляний заєць, ховрахи та інших.
Пропонувалося перейти до приєднання нових ділянок до заповідників у вигляді заказників, що дозволяє випас. Втім, з’ясувалося, що відсутність випасу пов’язана не тільки з законодавчими засадами, а й об’єктивним зниженням поголів’я худоби. Наприклад, кінний завод, що розташований неподалік одного з урочищ, має власне пасовище і не погоджується спасувати околиці заповідника.
Сформульована думка, що збереження окремих видів принципово нічого не дає, а необхідною є охорона усієї екосистеми на заповідних територіях, для цього вони мають бути суттєво розширені. Втім, розширенню степових заповідників перешкоджають господарська освоєння і, як наслідок, суттєва інсуляризація степових масивів.
Великою перепоною для погодження створення нових заповідних територій є розпаювання земель. Було також відмічено що, землі потрібно викупати, втім наша держава наврядчи знайде на це гроші. Зважаючи на програму розвитку мережі об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, було запропоновано перейти до визначення пріоритетних природних заповідників, які мають бути розширені до такої площі, коли можна казати про охорону усього степового природного комплексу. При цьому було слушно зауважено, що наразі включати в них можна і колишню ріллю, що завдяки відсутності господарської обробки та присутності у неподалік розташованих степових ядрах усього комплексу степових видів швидко відновлюватимуть степовий покрив.
Полеміка охопила і регуляційні заходи у степових заповідниках. Майже всі погодилися, що на невеликих територіях степових заповідників вони мають проводитися. Втім в жодному з них регуляційні заходи не проводяться за оптимальною схемою. Визначити, яка схема є оптимальною, теж дуже важко. Адже степ сформувався протягом останніх шести тисячоліть під впливом перегінного скотарства. Ніхто зараз не може з впевненістю сказати, які комплекси були вихідними. Майже неможливо це з’ясувати експериментально в умовах порушення природних зв’язків. Невідомо також про що свідчить прогресуюче заростання степу чагарниками в умовах відсутності випасу, сінокосу та палу в степових заповідниках України. Як визначитися який же степ охороняти; чи підтримувати біологічне різноманіття чи дати природі повернутися до стійкого стану?
Відмічено, що найбільш вірний експериментом є експеримент по мозаїчному застосуванню різних впливів, втім він майже ніде не проводиться. Натомість має місце несистематичне та масштабне застосування цих факторів, що часто має чисто господарське підґрунтя.
Більшість схилялося до того, щоб повернути на степові території, що ще збереглися, природні фактори формування степу і, в першу чергу, випас. Відмічено, що найкращим для степових комплексів видом є кінь. Втім свійський кінь гірший за дикого. Тарпан вимер, але зберігся його близький родич, придатний для існування в степу - кінь Пржевальського. Наразі «Асканія-Нова» розводить достатньо цих коней і зацікавлена у їх розселенні. Це робить можливим розробку загальнодержавної програми введення в екосистеми степових заповідників цього природного виду.
Випас свійських коней, який наразі проводиться у «Хомутовському степу» визнано не придатним, оскільки коней випасають пастухи, що ганяють їх по одним і тим же маршрутам. Це концентрує «видання» та витоптування в певних районах та посилює дигресію відповідних ділянок. Зрозуміло, що такий випас не дублює природний. Учасники дискусії повідомили про досвід О. Шаповалова з заповідника Білогір`я (Росія), що перейшов до вільного (без чабанів) випасання коней, для обмеження переміщення яких застосовує живі огорожі.
Один з учасників зауважив, що необхідно перейти до активного втручання заповідників у землекористування на прилеглих до їх території землях. Адже вони є єдиними установами, що можуть забезпечувати раціональне господарювання в умовах низького рівня культури використання землі в сільських місцевостях України. Також було сформульовано необхідність створення в системі екологічної інспекції спеціального підрозділу, що має обслуговувати природні заповідники. Адже в заповідниках Академії наук левова частка наукових кадрів, а відповідно і увага, приділяється головним чином дослідженням, а не охороні. Цікаво, що у лісових заповідниках Держлісгоспу ситуація зворотна.
Більшу увагу слід приділяти підбору кадрів, що працюють в степових заповідниках. Вони мають підбиратися на конкурсній основі. Незадовільною є відсутність достатньої кількості комп’ютерної техніки та інтернет-зв’язку, що робить працівників заповідників ізольованими від оточуючого світу. Це відбивається і у відсутності інформації про відверті порушення з боку місцевих господарників, у боротьбі з якими заповідники залишаються віч-на-віч, і у неможливості інтеграції заповідників у систему отримання міжнародного фінансування природоохоронних ініціатив. Наслідком такого становища часто є також недостатній рівень наукової роботи на заповідних територіях.
Наведені і зовсім сумні реалії. Так через територію Провальського степу пролягла траса контрабандного перевезення пального, що створило вогнище деградації травостою та вселення інвазивних бур’янових видів.
Гість
 

Повідомлення zag » Пон грудня 26, 2005 1:32 pm

!!! Провальці, маючи певний адмінресурс, запрошують усіх бажаючих на круглий стіл з попередньою назвою: "фауна степу: стан і причини деградації".
Семінар буде присвячено пам'яті Олександра Кондратенка. Організаційну роботу беруть на себе Олег Ушаков, Вадим Мороз та Михайло Русін, від Луганчан - Заг, Віталій Форощук і корсаківці. Нас буде більше. Сподіваємося на активну участь пп. Парнікози, Токарського, Боровика. Є можливість прийняти до 50 учасників в таборі "Королівські скелі". Орієнтовний термін проведення - перша декада травня. Побачимо, як квітне степ і що ми можемо втратити...
Стягайте сили! Давайте пропозиції до програми. шукайте потенційних спонсорів (хоча б для видання праць).
Востаннє редагувалось zag в Суб квітня 03, 2010 9:46 pm, всього редагувалось 2 разів.
"робота - не вовк"? Робота — не я... — думав вовк
Аватар користувача
zag
актив
 
Повідомлення: 845
З нами з: Пон грудня 05, 2005 3:18 am
Звідки: ua

Повідомлення Weis » Пон січня 09, 2006 5:17 pm

Приємна звістка! Дійсно треба серйозно підготуватися. Але мені здається що питання не треба обмежувати охороною ссавців (тварин). Треба розглянути усі думки з приводу порятунку степових екосистем, адже як правильно відмітив пан Дулицький це найвища мета! А також здається, що треба серйозно поставити питання про коня Пржевальського. Знайти спеціалістів, з'ясувати питання чи вівся моніторинг в Асканії, цікаво було б послухати пана Шаповалова з Білогір'я про коней в сетпу взагалі.
Ще один момент -це методики реінтродукції степових гризунів, комах. рослин. Досвід з цих напрямків безцінний. Треба занйти людей які в цьому розбираються. З рослинами то воно простіше ми самі навіть цим займаємся. А от що робити з тваринами... :?:
Weis
актив
 
Повідомлення: 53
З нами з: Вів грудня 06, 2005 11:57 pm


Повернутись до Анонси конференцій, семінарів, презентацій - Анонсы

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість

cron


Locations of visitors to this page